Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої – судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
захисника – адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №22024270000000073 від 09.05.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Артеменково Срібнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого сторожем у Прилуцькій гімназії №3 , одруженого, що має на утриманні 1 неповнолітню дитину, з 3 групою інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, –
В С Т А Н О В И В :
22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації (далі – зс рф) за межами російської федерації, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти і здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України.
Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №921 від 07.12.2016 (до 05.01.2023), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінетуміністрів України №1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації.
Крім того, у своїй роботі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року №383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб з числа особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки , осіб, які уповноважені на це начальниками районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при виконанні ними службових та/або посадових обов`язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військового обов`язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом.
У той же час, житель Чернігівської області ОСОБА_4 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зі здійснення мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП , умисно вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
З метою перешкоджання діяльності ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_4 , 11.04.2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону марки «Redmi Note 10», модель НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , здійснив фотофіксацію 3 (трьох) співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які здійснювали оповіщення громадян призовного віку за вказаною адресою.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , використовуючи особистий акаунт в додатку «Viber» (багатоплатформовий зашифрований месенджер) під назвою « ОСОБА_6 », до якого прикріплений номер мобільного телефону НОМЕР_5 , 11.04.2024 року о 09 год. 19 хв., здійснив розміщення власноруч зробленого фото 3 (трьох) співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які здійснювали оповіщення громадян призовного віку за адресою: АДРЕСА_3 , у Viber-каналі, який налічує НОМЕР_6 учасника, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 . Функціональним призначенням вказаного інформаційного ресурсу є інформування мешканців Чернігівської області про дислокацію та переміщення нарядів поліції та військовослужбовців ТЦК та СП , які здійснюють визначені законодавством заходи щодо оповіщення про хід мобілізаційних заходів, з тим, щоб уникнути вручення повісток та подальшої мобілізації.
При цьому, опубліковані відомості у Viber-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » про місце здійснення у вказаний час мобілізаційних заходів представниками ТЦК та СП відповідали дійсності, що, у свою чергу, призвели до розкриття форм та методів виконання мобілізаційного плану на території Чернігівської області, зриву мобілізаційних заходів.
Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, розмістивши в у Viber-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » повідомлення про місце фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 втрутився в його законну діяльність та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
За викладених обставин дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
27.08.2024 між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника – адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.468, 469, 472, 473 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами укладеної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо беззастережного визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 має понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114-1 КК України, у виді 5 років позбавлення волі та у відповідності до ст.75 КК України при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи можливість виправлення засудженого без відбування покарання реально та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи в порядку ч.3 ст.474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Як сам обвинувачений, так і його захисник, в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів під час судового провадження на підставі угод, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд, на виконання вимог ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений під час кримінального провадження зі скаргами на дії органів досудового розслідування не звертався.
При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, положенням ст.65 КК України в частині визначеної міри покарання та інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Зважаючи на те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 27.08.2024 між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
В межах даного кримінального провадження цивільні позови не заявлялись, а витрати на проведення експертиз відсутні.
Речовий доказ – мобільний телефон марки «Redmi Note 10», модель M2003g15SG, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 відповідно до ст.96-2, 100 КПК України слід конфіскувати у дохід держави.
Керуючись ст. 373-374, 473-476 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 серпня 2024 року між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю його захисника – адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024270000000073 від 09.05.2024.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ – мобільний телефон марки «Redmi Note 10», модель M2003g15SG, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 – конфіскувати у дохід держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.