Офіс Генерального прокурора 19 жовтня 2026 року повідомив, що мережа магазинів вживаних товарів повернула до бюджету понад 51,5 млн грн податку на додану вартість, і прокурори звернулися до суду з клопотанням про звільнення службових осіб підприємства від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК. Суму несплаченого податку, як зазначає ОГП, визначили «за результатами аналітичного дослідження», про податкову перевірку чи податкове повідомлення-рішення в повідомленні не йдеться.
Тобто бізнес сплатив суму, розраховану в межах кримінального провадження, не оскаржуючи її в порядку, передбаченому податковим законодавством.
Версія сторони обвинувачення
За даними ОГП, у 2023–2025 роках службові осіби мережі використовували схему штучного дроблення бізнесу. Продаж вживаного одягу, взуття та інших товарів оформлювали від імені підконтрольних фізичних осіб — підприємців на спрощеній системі оподаткування, хоча фактично магазинами керували працівники мережі, які організовували торгівлю і контролювали рух коштів.
Так, за версією обвинувачення, підприємство занижувало обсяг операцій, що підлягали оподаткуванню ПДВ. Службові особи повністю відшкодували суму під час досудового розслідування. Ці обставини є версією сторони обвинувачення.
Що це означає для захисту
Чинна норма. Особа, яка вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, — фінансові санкції та пеню (ч. 4 ст. 212 КК). Норма сформульована імперативно: за наявності умов суд не має розсуду. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітацією, тож особа має право заперечити проти закриття провадження на цій підставі і вимагати розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 285 КПК).
Аналітично. Справа показує, як ч. 4 ст. 212 КК на практиці стає інструментом стягнення податків через кримінальне провадження. Суму в 51,5 млн грн визначено аналітичним дослідженням, а не податковим повідомленням-рішенням, яке бізнес міг би оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. Для захисту в подібних справах ключових питань три.
Перше — чи доведено саме штучне дроблення, а не законну співпрацю мережі з незалежними підприємцями: наявність кількох пов’язаних ФОП сама по собі не є доказом ухилення, значення має, хто фактично ухвалював рішення і розпоряджався коштами.
Друге — чи достовірний розрахунок суми, адже розмір ухилення визначає і кваліфікацію, і суму, яку доведеться сплатити для звільнення.
Третє — чи сплачено, крім податку, фінансові санкції та пеню, яких вимагає ч. 4 ст. 212 КК: у повідомленні ОГП йдеться лише про відшкодування «збитків», тож суд має перевірити повноту сплати. Рішення сплатити, щоб закрити провадження, є для клієнта економічним, а не правовим вибором, і перед ним захисту варто оцінити, чи витримав би розрахунок слідства перевірку в податковому спорі.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Арешт 35 млн доларів екснардепа Макеєнка скасували через відсутність підозри, а за вісім днів наклали знову — інша справа за ст. 212 КК.
- Стратегія захисту в податкових спорах: суддя ВАСУ у відставці, адвокат Олександр Ситников — як захищатися від донарахувань у податковому спорі.
- Про 100 правових альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності адвокат Олексій Горох — коли кримінальну відповідальність можна замінити іншими механізмами.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.