Учасники круглого столу «Безоплатна правова допомога в Україні. Шляхи виходу з кризи», який відбувся в Національній асоціації адвокатури України, визнали чинну систему безоплатної правової допомоги в Україні такою, що несе ризики незалежній діяльності адвокатів та потребує негайних змін.
Під час заходу адвокат Вадим Красник виступив з доповіддю щодо проблем управління системою надання БПД в Україні: причини, наслідки та шляхи їх усунення.
“Ми отримали нові напрацювання нашого Комітету з питань БПД, в яких в цьому контексті мене зацікавив масштаб використання Міністерством юстиції України інструменту підзаконних актів, яким вони успішно не тільки замінили закон, а й обійшли його до рівня створення правил, які йому суперечать.
Приведу приклад.
Вже багато років Мін’юст намагається отримати такий важіль впливу на адвокатів, як поточний моніторинг якості правової допомоги, яка надається адвокатами.
Для нашого шанованого іноземного колеги розкажу, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що для цих цілей в системі органів адвокатського самоврядування створюється спеціальна комісія з питань якості, повноти та своєчасності надання БПД.
Тобто, законодавець на найвищому рівні визначив: якщо є потреба, то перевірити якість послуг адвоката може лише сама адвокатура.
Міністерство юстиції вже неодноразово під різними приводами намагалось забезпечити внесення змін до Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги», які б дозволили працівникам центрів здійснювати моніторинг якості, повноти та своєчасності надання адвокатами БВПД,
НААУ ж активно публічно протидіяла цьому протиправному процесу і такі зміни не було внесено.
Але всупереч цьому необхідні положення внесені до постанов Кабінету Міністрів України та наказів Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги.
Так, Постановою КМУ України від 6 червня 2012 року № 504 з посиланням на Закон України “Про безоплатну правову допомогу” було утворено Координаційний центр з надання правової допомоги з віднесенням його до сфери управління МЮ та затверджено Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.
Перший текст цього Положення у п.13 серед завдань КЦ не передбачав проведення моніторингу якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, що суперечило б вищезазначеним законодавчим актам, на які є посилання в постанові.
Однак, Постановою КМУ № 110 від 11.03.2015 року п.13 Положення було доповнено підпунктом 15, згідно якого КЦ дозволено проведення моніторингу якості надання адвокатами БВПД, що суперечило не тільки Закону «Про надання безоплатної правової допомоги», але і ст.25 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з Постановою КМУ № 990 від 02.09.2022 року цей же підпункт 13 Положення доповнений підпунктом 15-1 , яким до переліку завдань КЦ додано забезпечення проведення моніторингу якості надання медіаторами послуг з медіації без виключень (однак, серед медіаторів перевага надається адвокатам) .
Такі неправомірні зміни в Положення про КЦ щодо моніторингу якості надання адвокатами БВПД, на думку нашого профільного комітету, з якою я погоджуюсь, дозволили КЦ продовжити прийняття незаконних нормативних актів, які порушують принципи незалежності адвокатської діяльності , адвокатської таємниці, гарантії адвокатської діяльності, містять очевидні корупційні ризики.
Наказом від 26.03.2019 року № 36 Координаційний центр затвердив Типові положення про структурні підрозділи регіональних центрів з надання БВПД (із змінами згідно наказу КЦ № 134 від 20.08.2021 року).
Серед них затверджені типові положення про відділ організації та про відділ забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів регіонального центру з надання БВПД.
Нагадаю, що згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказані Типові положення безсумнівно затверджені з грубим порушенням ст.19 Конституції України та принципів адвокатської діяльності, всупереч національному та міжнародному законодавству, поза межами компетенції Координаційного центру.
Так, у типовому положенні про відділ організації зазначено, що він здійснює аналіз скарг на адвокатів та даних щодо відмови адвокатів від прийняття доручень, а за результат атами такого аналізу подає пропозиції щодо укладення, припинення дії контрактів/договорів з адвокатами, які надають БВПД.
Окремо передбачено функціонування відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів регіонального центру з надання БВПД, діяльність якого координується управлінням забезпечення якості КЦ.
Основним завданням цього відділу є здійснення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості з метою подальшого оцінювання у встановленому порядку якості, повноти та своєчасності надання адвокатами БВПД, забезпечення організації підвищення кваліфікації адвокатів, аналіз рівня задоволеності суб’єктів права на БВПД якістю надання такої допомоги, що фактично є виключною компетенцією органів адвокатського самоврядування.
Цьому відділу надано право здійснювати моніторинг дотримання адвокатами стандартів якості та анонімне анкетування суб’єктів права на БВПД та адвокатів, які надають таку допомогу; за результатами моніторингу подавати директорові РЦ пропозиції щодо організації підвищення кваліфікації адвокатів, забезпечувати укладання, припинення дії контрактів/договорів, розгляд РЦ скарг на якість надання адвокатами БВПД, підготовку проектів відповідей на скарги, надання директору РЦ пропозицій щодо виключення адвокатів з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.
Однак, питання перевірки якості надання адвокатами правничої допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів згідно Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносяться до компетенції органів адвокатського самоврядування і не можуть здійснюватися працівниками центрів.
Незважаючи на очевидне порушення ст.25 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порядку перевірки якості надання адвокатами правничої допомоги в системі БВПД, наказом КЦ від 19.04.2021 р.№49 затверджено Порядок організації проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання БВПД, яким визначено механізм проведення моніторингу у кримінальному, цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.
Відповідно до цього Порядку перевірку дотримання адвокатами стандартів якості надання БВПД доручено начальнику відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів РЦ з надання БВПД або особі, яка виконує його обов’язки.
Тобто, замість комісії органу адвокатського самоврядування, створеної відповідно до ст.25 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка приймає колегіальне рішення, таку діяльність, включно із прийняттям відповідних рішень, здійснює одноосібно працівник установи, що координується державою.
Також згідно цього Порядку моніторинг проводиться шляхом: спостереження за роботою адвоката в судах та інтерв’ювання суб’єкта права на БВПД, процедури яких широкі як зі змістом, так і за формою.
Для такого моніторингу затверджується річний план, згідно якого перевірці підлягають не менше 70 % загальної кількості адвокатів, з якими укладено контракти/договори у бюджетному році.
Зазначене ставить абсолютну більшість адвокатів в залежність від волі однієї особи, яка призначає перевірки та здійснює моніторинг.
З метою надання більшої законності такому моніторингу внесено зміни до Постанови КМУ від 11 січня 2012 року №8 в редакції постанови від 19 грудня 2021 р., якою затверджено Порядок та умови укладення контрактів з адвокатами, які надають БВПД на постійній та тимчасовій основі та типові контракти/договори до Порядку.
Згідно п.п 9 п.5 Примірного контракту/договору адвокат зобов’язується брати участь у заходах з підвищення кваліфікації КЦ, хоча такий обов’язок адвокат має виключно в системі органів адвокатського самоврядування. Пунктом 6 примірного контракту/договору передбачено, що центр має право вимагати від адвоката з метою проведення моніторингу якості, повноти та своєчасності надання БВПД подання інформації про надання такої допомоги; проводити моніторинг якості надання адвокатом БВПД шляхом спостереження за роботою адвоката в судовому засіданні, інтерв’ювання клієнтів за їх згодою тощо, що суперечить вищезазначеним Законам України.
Наведені положення типового контракту/договору є очевидно незаконними і такими, що прямо суперечать гарантіям незалежності адвокатської діяльності та адвокатури загалом.
Одночасно, наведений мною приклад свідчить про те, що Мін’юст використовує інструментарій підзаконних нормативно-правових актів для того, щоб усунути адвокатуру від виконання наданих їй законом повноважень та отримати невиправданий контроль над адвокатами, які працюють в системі БПД.
Впевнений, мої колеги сьогодні приведуть ще багато прикладів.
Однак, давайте розберемось з тим, чому все саме так.
Я вважаю, що основна причина полягає не у прагненні держави встановити контроль над адвокатурою. Всі прагнення держави відображені у нашому профільному законі і мають формат абсолютно незалежної адвокатури.
Основна причина, на мій погляд, полягає в емпірично сформованій під суб’єктивним впливом окремих осіб закритій моделі розвитку саме системи БПД, в якій наразі втрачено зв’язок і з мотивом, і з метою її створення”, – зазначив Вадим Красник.