Юридична компанія Miller не мала обов’язку братися за захист вже колишньої заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у справі «Форест Гамп» — на відміну від адвоката за державним призначенням, приватна компанія сама вирішує, які справи вести. Партнер компанії Артем Крикун-Труш підтвердив це прямо у своєму пості: «Так, клієнтів ми обираємо вільно. Обрали».
До моменту цього вибору партнер-засновник компанії Масі Найєм уже був членом наглядової ради благодійного фонду Сергія Стерненка, який фінансує українське військо. Через кілька днів після початку захисту Мудрої Найєм оголосив, що складає ці повноваження.
Причину також пояснив сам Стерненко: «Щоб уникнути будь-яких маніпуляцій на цьому ґрунті і не завдати шкоди фонду, місія якого — посилювати українське військо, Масі складе повноваження».
Чому це вибір, а не наслідок обставин
Юридична фірма Miller не опинилася в цій ситуації випадково: компанія брала участь у роботі фонду через партнера Масі Найєма і отримала пропозицію захищати Мудру — і обрала клієнта. Наслідок цього вибору — втрата місця в наглядовій раді фонду підтримки армії — не є гіпотетичним чи відкладеним ризиком, це вже реалізована, конкретна ціна, яку компанія заплатила за прийняте рішення протягом одного тижня.
Крикун-Труш у тому ж пості назвав цю справу «нічим не відрізняється від десятків інших, які ми ведемо у ВАКС щороку» — тобто рутинним, звичним для компанії вибором клієнта в межах її профільної спеціалізації White-Collar Crime. Сам він — колишній старший детектив НАБУ, який після служби в Бюро перейшов у захист саме таких справ. Це означає, що рішення взяти Мудру не було одноразовим винятком, зробленим під тиском обставин, а звичайним для компанії кроком у межах бізнесу, який вона свідомо будує на захисті фігурантів справ НАБУ і САП, — просто цього разу цей звичний крок наклався на конкретний, названий фондом ризик і зажадав від компанії реальної, а не риторичної жертви.
Питання, яке з цього випливає
Компанія не заявляла, що зважувала цей конкретний трейд-оф наперед — у жодному з двох постів немає згадки, що рішення взяти Мудру обговорювалося з огляду на місце Найєма в наглядовій раді фонду. Найєм лише постфактум пояснив вихід з ради як реакцію на вже наявний тиск. Це залишає відкритим питання, яке компанія в публічній комунікації не розкрила: чи усвідомлювала юридична фірма Miller заздалегідь, що взяття цього конкретного клієнта поставить під загрозу репутаційний актив партнера-засновника, чи вибір клієнта був зроблений без огляду на цю ціну, а рішення про фонд стало вимушеною, реактивною поправкою вже після того, як тиск виявився реальним.
Тиск, що змусив до вибору, — це і є те, від чого мав захищати закон
В Україні є чинна правова рамка саме для питання, яке підняв сам Найєм: заборона ототожнення адвоката з клієнтом. 16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення на основі законопроєкту № 12320, які запровадили відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом — для громадян 100–200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–3400 грн), за повторне порушення протягом року 400–600 (6800–10200 грн); розмір санкції для посадових осіб потребує перевірки за офіційним текстом закону. Президент України цей закон у встановлений статтею 94 Конституції п’ятнадцятиденний строк не підписав — закон вважається чинним, однак офіційно не оприлюднений і фактично ще не діє.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.