Національна асоціація адвокатів України звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємства «Рівне Вечірнє» та комунального закладу «Будинок ветеранів» Рівненської міської ради про захист ділової репутації адвокатури України. Ухвалою суду від 13 липня 2026 року (справа № 918/787/26) провадження у справі відкрито.
Причини для позову
6 травня 2026 року на сайті rivnepost.rv.ua вийшла стаття «Військовий з Рівненщини заплатив гроші адвокату й опинився у СЗЧ», в якій директорка рівненського Будинку ветерана розповіла історію про військовослужбовця, який мав законні підстави для звільнення зі служби у зв’язку з необхідністю догляду за хворою матір’ю. За версією, викладеною в статті, звернувшись до фахівця для оформлення й подання документів, військовий отримав від нього лише відправку пакета документів звичайною поштою «Укрпоштою» — без паралельного подання через систему електронного документообігу (СЕДО), яка забезпечує оперативний розгляд рапорту командиром. Документи до військової частини так і не надійшли, відпустка закінчилася, і військовослужбовець опинився в статусі самовільного залишення частини (СЗЧ).
У статті ця ситуація прямо узагальнена як ілюстрація ширшої проблеми: «приватні юристи, які за великі кошти надають “допомогу” військовослужбовцям та лише погіршують ситуацію». Директорка закладу процитована з висновком: «Це не про “помилку”. Це про непрофесійність, яка коштує людям дуже дорого».
У чому позивач вбачає порушення
НААУ просить суд визнати цю інформацію недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію адвокатури, і зобов’язати видання протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили опублікувати на своєму сайті офіційне спростування з повідомленням про резолютивну частину судового рішення.
Ключова юридична проблема статті полягає не в самому факті скарги на неналежну юридичну допомогу — такі випадки трапляються і підлягають з’ясуванню через дисциплінарні механізми адвокатського самоврядування чи цивільний спір про якість наданих послуг, — а в способі, яким цей окремий, неперевірений і непідтверджений епізод було подано читачам:
- у статті не названо жодного конкретного адвоката — ані прізвища, ані номера свідоцтва, ані будь-якого підтвердження, що особа, про яку йдеться, справді є адвокатом у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не незареєстрованим юристом чи консультантом;
- джерелом усієї інформації є виключно директорка соціальної установи, яка сама не була учасницею взаємодії між військовослужбовцем і фахівцем, а переказує ситуацію з чужих слів;
- у матеріалі відсутній коментар чи відповідь самого фахівця, про якого йдеться, а також будь-яке документальне підтвердження викладених обставин;
- попри відсутність ідентифікації конкретної особи, стаття використовує захищений професійний термін «адвокат» і поширює висновок на категорію «приватних юристів» загалом, стверджуючи, що вони системно «лише погіршують ситуацію».
Чому позивачем є саме НААУ
Оскільки в статті не ідентифіковано жодного конкретного адвоката, жодна фізична особа не може самостійно звернутися з позовом про захист власної честі, гідності чи ділової репутації — просто через відсутність суб’єкта, якому персонально завдано шкоди. Водночас узагальнюючий характер тверджень статті — перенесення неперевіреного окремого епізоду на категорію «приватних юристів» із використанням терміна «адвокат» — зачіпає репутацію професії в цілому.
Національна асоціація адвокатів України, зареєстрована як недержавна некомерційна професійна організація, що об’єднує всіх адвокатів України, є тією інституцією, яка за законом уповноважена представляти інтереси адвокатури як такої. Коли шкода завдається не конкретній ідентифікованій особі, а діловій репутації професії в цілому, право на судовий захист у такому випадку реалізує саме об’єднання, що представляє цю професійну спільноту, — оскільки жоден окремий адвокат зробити це не може: його персонально в статті не назвали.
Процесуальний стан справи
Позовну заяву спершу залишили без руху ухвалою від 29 червня 2026 року у зв’язку з недоплатою судового збору; 6 липня 2026 року НААУ усунула цей недолік, доплативши 3328 грн. Суд визнав недоліки усуненими у встановлений строк і відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі. Підготовче засідання призначене на 24 серпня 2026 року.
Це ж вже було… Прецедент 2020 року: висновок «Медіачеку»
31 січня 2020 року спільний механізм громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» — «Медіачек» — оприлюднив висновок № 36 за скаргою на матеріал «Рівне вечірнє» під заголовком «Справа про зґвалтування нардепа з Рівненщини “була злита” як покарання від Коломойського – Anonymous». Той матеріал повністю базувався на повідомленні анонімного телеграм-каналу «Shadow Anonymous» і стосувався зовсім іншої теми — політичних інтриг навколо судимості народного депутата.
«Медіачек» констатував, що редакція порушила одразу три професійні журналістські стандарти, передбачені Кодексом етики українського журналіста:
- достовірності (пункт 6 Кодексу) — оскільки єдиним джерелом інформації був анонімний телеграм-канал, а видання не здійснило жодної спроби перевірити ці відомості в інших джерелах чи бодай зазначити, що таку перевірку намагалися провести;
- збалансованості (пункт 10 Кодексу) — оскільки в матеріалі не було подано коментарів жодного з фігурантів і навіть не вказано, чи зверталася редакція по такі коментарі;
- повноти подання інформації (пункт 9 Кодексу) — як прямий наслідок двох попередніх порушень.
У висновку окремо наголошено на принциповій позиції: «неназвані джерела інформації позбавляють аудиторію ЗМІ можливості самій повноцінно оцінити як зміст цієї інформації, так і її достовірність», а посилання на практику ЄСПЛ у справі «Thorgeir Thorgeirson проти Ісландії» щодо допустимості чуток у журналістських матеріалах визнано незастосовним до ситуації, коли йдеться про конкретну особу.
Чому цей прецедент має значення для поточної справи
Структурна схожість між двома ситуаціями — попри повністю різні теми матеріалів — впадає у вічі. В обох випадках:
- інформація базується на єдиному, неперевіреному джерелі (у 2019 році — анонімний телеграм-канал; у 2026 році — усний переказ директорки соціальної установи, яка сама не була учасницею подій);
- відсутній коментар особи (осіб), про яку йдеться в матеріалі, а видання не повідомляє, чи взагалі зверталося по такий коментар;
- висновки матеріалу подаються як встановлені факти, хоча по суті є переказом позиції лише однієї зацікавленої сторони.
Наявність задокументованого фахового висновку про порушення саме цих стандартів цим самим виданням шістьма роками раніше може мати значення для оцінки того, чи є брак перевірки й збалансованості системною характеристикою редакційної практики видання, а не одноразовою випадковістю в конкретному матеріалі про адвоката — обставина, яка може підсилити позицію НААУ в питанні про недостовірність поширеної інформації.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.