НААУ проти надання НБУ широких дискреційних повноважень, адже це може призвести до правової невизначеності й незахищеності насамперед споживачів, із чим адвокатура погодитися не може.
Про це заявив адвокат, член Комітету з господарського права та процесу Олександр Черних під час обговорення правових позицій та підготовки Законопроекту «Про платіжні послуги» (реєстр. №4364 від 12.11.2020 р.) до другого читання на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України. Про це повідомляє прес-служба НААУ.
Указаний законопроект за своїм змістом є імплементацією Директиви Європейського Парламенту та Ради «Про платіжні послуги на внутрішньому ринку» (PSD2) й Директиви ЄС «Про започаткування, здійснення та пруденційний нагляд за діяльністю установ, що працюють з електронними грошима», та пропонує запровадити дев’ять видів платіжних послуг.
«Законопроект “Про платіжні послуги” покликаний з’єднати фінансову систему України з фінансовою системою ЄС, що в майбутньому надасть можливість українському фінтек-бізнесу вільно конкурувати, використовуючи українську резидентність, а не реєструючи компанії в інших країнах», – зазначає Олександр Черних.
Під час онлайн-обговорення Заступник Голови Комітету з господарського права та процесу, адвокат Марія Орлик акцентувала увагу на тому, що зазначений проект Закону України суперечить деяким положенням Директив.
По-перше, за Законопроектом №4364 тільки Національний банк буде мати право одночасно випускати цифрову валюту та здійснювати пруденційний нагляд у цій сфері. Адже, відповідно до Директиви ЄС емітентами електронних грошей можуть бути Європейський центральний банк та національні центральні банки, якщо вони не здійснюють функції органів грошово-кредитного регулювання або інших державних органів.
По-друге, Національний банк отримує за законом нечіткі дискреційні повноваження, що є істотним порушенням прав суб’єктів господарювання. Водночас невиправдане розширення сфери впливу НБУ призведе до повної регламентації підприємницької діяльності на ринку платіжних послуг із боку центрального банку та порушення принципів господарювання, у тому числі «свободи підприємницької діяльності в межах, визначених законом» (ст. 6 Господарського кодексу України), а не в межах, визначених державним органом на власний розсуд.
Загалом, під час обговорення законопроекту було досягнуто консенсусу щодо більшості конструктивних позицій до основних зауважень, попередньо наданих Національною асоціацією адвокатів України.