12 травня 2026 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 607/15056/21 (провадження № 51-101км26), якою залишила без змін ухвалу Тернопільського апеляційного суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності. Постанова містить принципову правову позицію: зупинення кримінального провадження на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням обвинуваченим військової служби не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Фабула справи
Обвинуваченому інкримінувалося протиправне заволодіння майном шляхом підроблення офіційних документів — протоколів загальних зборів учасників товариства, на підставі яких він призначив себе директором і відчужив нерухоме майно товариства на загальну суму 836 830 грн (ст. 206-2 ч. 3, ст. 358 ч. 1, 3, 4 КК України). Злочини вчинені у січні-лютому 2015 року.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2024 року обвинуваченого засуджено за ст. 206-2 ч. 3 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна та звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 358 КК у зв’язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілої задоволено частково — стягнуто 124 333 грн матеріальної та 100 000 грн моральної шкоди.
Обвинувачений оскаржив вирок в частині засудження за ст. 206-2 ч. 3 КК. У грудні 2025 року подав до апеляційного суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв’язку із закінченням строків давності.
Ключова процесуальна обставина: військова служба
У березні 2025 року апеляційний суд встановив, що обвинувачений мобілізований, і зупинив провадження на підставі ст. 335 КПК до звільнення з військової служби. У червні 2025 року обвинуваченого звільнено з військової служби, провадження відновлено. Загальний період зупинення — 257 днів.
Представник потерпілої стверджував, що ці 257 днів є ухиленням від суду і мають зупиняти перебіг строку давності. ВС цей аргумент відхилив.
Правова позиція ВС
Суд встановив: десятирічний строк давності за ст. 206-2 ч. 3 КК (тяжкий злочин) спливав 23 лютого 2025 року. З урахуванням трьох підтверджених епізодів ухилення обвинуваченого від досудового розслідування — загалом 116 днів, коли він перебував у розшуку — строк давності закінчився 19 червня 2025 року.
Щодо військової служби ВС сформулював чітку позицію: період, на який суд зупинив провадження на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням обвинуваченим військової служби за мобілізацією, не зупиняє перебігу строку давності. Проходження військової служби не є ухиленням від суду в розумінні ст. 49 КК.
Суд також уточнив зміст поняття «ухилення»: це умисні дії особи, яка вже має статус підозрюваного або обвинуваченого і усвідомлює юридичний обов’язок з’явитися до органів розслідування або суду, але свідомо ухиляється від його виконання — переховується, змінює документи, переходить на нелегальне становище тощо. Проходження військової служби за мобілізацією до цих дій не належить.
Окремо ВС зазначив: застосування до обвинуваченого грошового стягнення за одну неявку до суду без поважних причин також не свідчить про умисні дії з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Щодо позиції потерпілої
ВС підтвердив: заперечення представника потерпілої проти звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності враховуються судом, але не є перешкодою для прийняття такого рішення. Норми ст. 49 КК є імперативними — за наявності всіх трьох умов (закінчення строку, відсутність нового злочину відповідного ступеня тяжкості, відсутність ухилення) суд зобов’язаний, а не має право звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Практичне значення
Постанова є прямим орієнтиром у двох ситуаціях.
Перша — для захисників у справах, де провадження зупинялося через військову службу підзахисного: цей період не додається до строку давності і не може кваліфікуватися як ухилення від суду.
Друга — в контексті законодавчих ініціатив. Як «Адвокат Пост» писав раніше, законопроєкт № 15354 народних депутатів Железняка, Радіної, Хлапука та Геращенко пропонує зупиняти строки давності у справах НАБУ та САП на час проходження обвинуваченим військової служби. Постанова ВС у справі № 607/15056/21 прямо суперечить цій пропозиції — і є чинною правовою позицією, яку законодавці мали б врахувати перед реєстрацією законопроєкту.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.