Законопроєкт № 15354, зареєстрований народними депутатами Ярославом Железняком, Анастасією Радіною, Максимом Хлапуком та Іриною Геращенко, продовжує отримувати критику з боку правників.
«Адвокат Пост» вже аналізував юридичні проблеми цієї ініціативи — суперечність зі свіжою позицією Верховного Суду, порушення ст. 6 § 1 ЄКПЛ та дискримінаційний характер норми. Тепер адвокат Олег Шрам опублікував розгорнутий коментар, який розкриває практичний вимір проблеми: що насправді отримають виключно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура у разі прийняття цього закону.
Система має фізичні межі
Шрам звертає увагу на базовий факт, який ініціатори законопроєкту, схоже, воліють ігнорувати: НАБУ, САП і ВАКС — система з обмеженою пропускною спроможністю. На строки кримінального провадження впливає безліч факторів, жоден з яких не залежить від обвинуваченого: кількість детективів, прокурорів і суддів, якість досудового розслідування, належність і допустимість зібраних доказів, явка свідків, обсяг матеріалів.
Ключовий висновок Шрама: одним із головних чинників тривалості судового розгляду є саме якість досудового розслідування. Якщо розслідування проведено неповно, а докази сумнівні або недопустимі — це неминуче ускладнює або унеможливлює обвинувальний вирок.
Механізм «повільного тління»
Коли несприятливий для обвинувачення фінал стає очевидним, характер розгляду змінюється: засідання призначаються дедалі рідше, частіше відкладаються, прокурори починають генерувати клопотання. Олег Шрам описує дві цілі цієї практики: максимально відтермінувати несприятливе рішення і створити для обвинуваченого ситуацію тривалого процесуального виснаження — «маринування» — щоб схилити його до угоди або іншого нереабілітуючого варіанта завершення провадження.
Саме в цьому контексті строки давності є єдиним наявним процесуальним запобіжником для обвинуваченого, справа якого «тліє» роками.
Головне питання без відповіді
Адвокат Шрам ставить питання, яке ініціатори законопроєкту обходять: якщо скасовуються строки давності після направлення обвинувального акта до суду — які одночасно пропонуються процесуальні запобіжники проти затягування з вини самого антикору?
Які інструменти впливу на НАБУ та САП пропонує законопроєкт у питанні дотримання розумних строків досудового розслідування і судового розгляду? Всебічного і повного розслідування? Збирання належних і допустимих доказів? Відповідь однозначна: жодних.
Цей аргумент збігається з аналізом «Адвокат Пост»: ЄСПЛ у численних справах проти України констатував порушення розумних строків саме через бездіяльність судів та органів обвинувачення. Законопроєкт перекладає відповідальність за системну проблему держави на підсудного — позбавляючи його єдиної процесуальної гарантії.
Висновок: інструмент примусу, а не відповідальності
Якщо законопроєкт буде прийнятий, НАБУ отримає можливість утримувати людину у статусі обвинуваченого безстроково — фактично в заручниках, єдиним виходом з якої стане прийняття умов, продиктованих НАБУ, САП та ВАКС.
«Скасування строків давності в руках антикору — це не інструмент забезпечення невідворотності відповідальності, а інструмент безстрокового процесуального примусу», — формулює Шрам.
Порівняння, яким завершується коментар, є показовим: «Злочинна влада Януковича зі своїми драконівськими законами від 16 січня 2014 року на фоні такої ліберально-демократичної ініціативи, що просувається під соусом впровадження стандартів ЄС, виглядає не інакше як звичайними дилетантами».
Контекст: позиція Верховного Суду
Пропозиція зупиняти строки давності через військову службу прямо суперечить позиції, яку ВС сформулював у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 607/15056/21 (провадження № 51-101км26). У цій справі суд розглядав ситуацію, коли апеляційне провадження зупинялося на 257 днів у зв’язку з проходженням обвинуваченим військової служби за мобілізацією. Верховний Суд підтвердив: період, на який апеляційний суд зупиняє кримінальне провадження на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням особою військової служби, не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Доводи представника потерпілої про ухилення обвинуваченого від суду шляхом проходження військової служби визнано необґрунтованими.
Законопроєкт № 15354 пропонує пряму протилежність цій позиції — і лише для справ НАБУ та САП, що додатково ставить питання про дискримінацію та відповідність ст. 24 Конституції України і ст. 14 ЄКПЛ.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.