Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Національного антикорупційного бюро України щодо судді Полтавського апеляційного суду Томилка Валентина Петровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2 лютого 2024 року (вх. № 68/1/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) за підписом директора Кривоноса С.Ю. на дії судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
У скарзі НАБУ зазначено, що Перший підрозділ детективів Головного підрозділу детективів НАБУ здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № ____ від 28 липня 2022 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що адвокат ОСОБА3 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА4, повідомивши йому, що грошові кошти призначаються судді / голові Полтавського апеляційного суду ОСОБА5 за скасування рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності в судовій справі № 552/2083/22.
У квітні 2023 року обвинувальний акт щодо вказаних осіб направлено до Вищого антикорупційного суду.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та у кримінальному провадженні № ____ виявлено факти неналежної поведінки судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П.
Зокрема, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду Томилком В.П. та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА6, під час якої вказані особи обговорювали можливість втручання у процес здійснення правосуддя суддею Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) МоскаленкоВ.В., у провадженні якої перебували матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності сина судді Томилка В.П. – ОСОБА7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з метою вплинути на ухвалення нею рішення щодо непритягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності.
Крім того, у скарзі НАБУ зазначено, шо на розгляді у судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. перебувала апеляційна скарга захисника ОСОБА11 на постанову судді Октябрського районного суду міста Полтави від 7 липня 2022 року про притягнення ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 554/5538/22).
14 листопада 2022 року між суддею Томилком В.П. та адвокатом ОСОБА1, який не є представником ОСОБА8, відбулась розмова щодо розгляду зазначеної справи, зокрема на питання Томилка В.П.: «ти ж казав на десяте?», адвокат ОСОБА1 відповів: «нє, нє, на вісімнадцяте. Два білета мені дали».
17 листопада 2022 року під час проведення ряду обшуків у кримінальному провадженні № ____, зокрема у службовому кабінеті судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П., вилучено грошові кошти у сумі 600 доларів США, які були заздалегідь ідентифіковані та напередодні вручалися заявнику у кримінальному провадженні ОСОБА4 для передачі як неправомірна вигода.
Вказані дії судді, як зазначає автор скарги, свідчать про наявність в діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 6, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями).
На підставі зазначених обставин НАБУ просило притягнути суддю Томилка В.П. до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, відповідно до статей 40, 222 Кримінального процесуального кодексу України НАБУ надало Вищій раді правосуддя дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування у зазначених у скарзі кримінальних провадженнях (наданої інформації та усіх копій документів) у межах дисциплінарного провадження щодо судді Томилка В.П., у тому числі тих відомостей, які вказані у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД).
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя у справі від 2 лютого 2024 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Попередньою перевіркою встановлено таке.
Томилко Валентин Петрович, Постановою Верховної Ради України від 6 квітня 2000 року № 1617-III обраний суддею Семенівського районного суду Чернігівської області безстроково, Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1237/2001 переведений на роботу на посаді судді апеляційного суду Полтавської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 червня 2019 року № 1509/0/15-19 Томилка В.П. переведено на роботу на посаду судді Полтавського апеляційного суду.
Що стосується справи № 553/4670/22, яка перебувала у провадженні судді Ленінського районного суду міста Полтави Москаленко В.В., попередньою перевіркою встановлено таке.
28 вересня 2022 року до провадження судді Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) Москаленко В.В. надійшли матеріали про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 553/4670/22).
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачалося, що 24 вересня 2022 року о 21:45 в місті Полтаві на вулиці Олександра Бідного, 2, водій ОСОБА7 керував транспортним засобом BMW Х5, н.з. ____, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджувалось висновком щодо результатів медичного огляну на стан сп’яніння № 441, проведеного цього самого дня лікарем Комунального підприємства «Полтавський обласний центр залежностей Полтавської обласної ради».
Постановою судді Москаленко В.В. від 27 березня 2023 року ОСОБА7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду від 27 березня 2023 року, адвокат Щербак Т.О. в інтересах ОСОБА7 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
7 квітня 2023 року вказана апеляційна скарга надійшла до провадження Полтавського апеляційного суду. Втім, постановами суддів Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, від 5, 9, 18, 22, 24, 26 травня 2023 року, 1, 12, 14 червня 2023 року, 12, 28 липня 2023 року, 2 серпня 2023 року відведено їх від розгляду цієї апеляційної скарги, оскільки вони працюють разом із суддею Полтавського апеляційного суду Томилком В.П., а особа, притягнута до адміністративної відповідальності, є його сином.
Постановою судді Томилка В.П. від 4 серпня 2023 року задоволено його самовідвід від розгляду апеляційної скарги, оскільки ОСОБА7, який притягається до адміністративної відповідальності, є його сином. Надалі ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року задоволено подання Полтавського апеляційного суду, матеріали справи № 553/4670/22 передано до Харківського апеляційного суду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 7 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА7 – адвоката Щербак Т.О. – задоволено частково, постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 27 березня 2023 року щодо притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП скасовано, ухвалено нову постанову, якою матеріали у справі про адміністративне правопорушення повернуто до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Полтавській області для належного оформлення та усунення недоліків.
Постановою судді Ленінського районного суду міста Полтави Високих М.С. від 21 березня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА7 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду Томилком В.П. та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА6, під час якої вони обговорювали втручання у процес здійснення правосуддя суддею Москаленко В.В. щодо розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності сина Томилка В.П. – ОСОБА7.
Зокрема, з копії протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, яке здійснювалось на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 26 жовтня 2022 року (містить відмітку про розсекречення такого протоколу) вбачається, що в кабінеті судді ОСОБА5 16 листопада 2022 року відбулась розмова такого змісту (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):
«<…> Г. – Слишеш, ти мені скажи по малому ж ще не розсматрювала ця в суде, нє?
Т. – Нє.
Г. – А на коли воно?
Т. – Ну ми отложили його. На 27 грудня.
Г. – Ааа, це ж вона буде ця ж командірована, да?
Т. – Да. З Луганська чи откуда вона.
Г. – Ну вона комунікабельна чи ні?
Т. – Хрєн його знає, я пішов з ОСОБА9 общаться, воно знаєш не удобно вроде би счас, я пішов до Тимчука. Тимчук каже: «Вони всі одінакові».
Г. – А Наталка?
Т. – З Наталкой я не розмовляв.
Г. – Ну Наталка я так поняв вона з ними там шось з ними в контакті, давай… <…> <…> Г. – Ало, Наташа добрий день. Ти на роботі чи нє? Угу. В наших краях не будеш? Угу. Ну дивись под’єзжай, бо тут надо тебе койшо спросить. Хороше добро. Угу, давай, угу (ОСОБА5 закінчив розмову по телефону). Счас вона приїде. Задамо вопрос. Та я думаю вона з ними должна буть ето, бо Наталка вона ж… <…>».
Як вбачається із протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА5, ОСОБА10 та суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА6 обговорювали матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА7 та, зокрема, суддю Москаленко В.В. (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):
«<…> Г. – Наташ, присажуйся.
К. – Ага.
Г. – Слишеш.
К. – Да.
Г. – Дивись, єсть у вас там дєвушка одна з фамілієй Москаленко.
К. – Ой єсть, Вікторія Вікторівна.
Г. – Вона яка? Комунікабельна чи так сєбє?
К. – Та, вот еті такі ж якісь інтєрєсні. Вони то вроді й нічо, ну такі якісь р’яні вони. Ото ж.
Г. – Ну дивись суть заключається в чому. У Петровіча в малого там сто тридцята. Ну сто тридцята.
К. – Ну як всігда, да?
Г. – Шось ето самоє, немає там ні стєпєні, ні проміллє.
Т. – І в протоколі ознак нема. І чого зупинили не зрозуміло. Ну казали, що поступив тєлєфонний звонок, що там десь вони, хтось дзвонив…
К. – Tiпa випивав?
Т. – Да.
К. – Ну це як всігда, стукачі.
Т. – Да. І в протоколі не вказано за якими ознаками алкогольного сп’яніння…
К. – (перебиває) Ну я попробую. Я попробую.
Г. – Угу. Ну і поняла, тут же ж в принципі не надо на біле чорне. Воно ж …
К. – А вона його призначила?
Т. – Вона його перепризначила на 27 аж грудня.
К. – Ну потому шо дєл багато. Да, харашо. 27 грудня – день рождєнія мого малого. Ну вобщем тоді я їй скажу.
Т. – А в мого зятя тоже 27.
К. – Ну ото ж бачите, ми такі зімні всі. То хорошо. Да, я тоді побалакаю. В мене з нею контакт єсть.
Г. – Ну да …
К. – Нічого как би щось там такого політичного.
Г. – По большому счоту ти ж знаєш ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем.
К. – Да, да. Та нє, я думаю, шо…
Г. – Підтримати. Тєм болєє ти ж понімаєш, це діти, і…
К. – Та ну о чєм ви говоріте. Мені об’яснять вобще не надо.
Г. – Наташ, ну я ж знаю, шо тобі, так сказать, Я ж почему і говорю, шо просто шо…
К. – В любом случає, єслі б там шось і було, то нада помогти, та і всьо, мовчки. Тєм болєє з їхніми протоколами, то це ж там.
Т. – Там протокол і висновок. У висновку алкогольне сп’яніння, проміллє не вказано.
Г. – Ну з хлопцями вдвойом бутилку пива…
К. – Ну конечно.
Г. –…їхали додому, раз і всьо.
К. – І побачили.
Т. – Він же не пив, він в мене не пив. Оце ж уже года два як він не пив. А це ж…
К. – (перебиває) Ну фамілія та ж у сина?
Т. – Да.
К. – Ваша ж фамілія?
Т. – Да. Моя ж. А то ж розвівся, розвівся з…
К. – І началось, да?
Т. – І поїдем, каже, ми пива попили (декілька слів). І, каже, без п’ятнадцяти десять вже було…
К. – (перебиває) Бармени отож дзвонят. Ви поняли, ото ж хтось отам, оце ж забігайловках.
Т. – Каже, я тільки виїхав. Возлє третьой поліклініки були вони там. Каже, я тільки виїхав, тут тобі доганяють і тормозять.
К. – Та нє, я думаю, шо да. Ну ви ж там пояснення, все ж понаписували ж оце?
Т. – Там ніяких пояснень нема.
К. – Нє, ну счас от, в справу. Шоб було б же, щоб же з чогось починати…
Г. – Там же ОСОБА1 занімається цим вопросом.
К. – А ОСОБА1?
Г. – Да.
К. – Я поняла. Хорошо.
Г. – Ви ж з ним в нормальних? Чи нє?
К. – Нє, нормально, нормально. Нє, просто ото ж такий же ж гусь, що може ж не написать толком нічого такого. Ну тоєсть просто надо, щоб там, щас же ж практіка, шо єслі нема. Нова ж практика, єслі не було підстав для зупинки – це саме основне. Єслі не було направлення, вобще не виписано направлення, на освідєтєльствованіє – це то же ж грубєйшеє нарушеніє. Ну а по тим же ж оцим, там надо ж дивиться вобще ж відео: чи був за кермом чи не був.
Т. – каже я їхав. Діска нема копії. Єсть протокол. Ну каже, там протокол. Оце висновок, що в стані сп’яніння.
К. – А давайте я гляну.
Г. – Да. Глянеш.
К. – Гляну матеріали. Мені і діска не нада, я гляну даже сам матеріал. Подивлюся.
Г. – Хорошо, ти тоді со мной свяжешся, да?
К. – Да. Та я думаю, що ми поможем. Ну не переживайте, я…. <…>».
Таким чином, із протоколів проведення НСРД вбачається, що судді обговорюють не лише перебіг справи про адміністративне правопорушення, але й особистісні характеристики судді Москаленко В.В., у провадженні якої перебувала справа, чи вона комунікабельна, чи якась інша особа має до неї підхід.
На підставі встановлених обставин, можна дійти висновку, що контекст розмов суддів Полтавського апеляційного суду ОСОБА5, Томилка В.П., судді Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА6, у тому числі з’ясування питань щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно сина судді Томилка В.П. – ОСОБА7, особливостей поведінки та характеру судді Москаленко В.В., можливості знайти спільну мову з нею, вказують, що такі розмови суддів не мають характеру лише приватних розмов, а є такими, що для пересічного громадянина свідчать про зацікавленість суддів у прийнятті відповідного рішення у справі № 553/4670/22.
Крім того, розмови судді Томилка В.П. про його звернення до голови Ленінського районного суду міста Полтави (на той час) ОСОБА9 та до судді цього суду Тимчука Р.І. для з’ясування особи судді Москаленко В.В. у провадженні якої перебували адміністративні матеріали щодо його сина ОСОБА7 могли свідчити про намагання судді Томилка В.П. вирішити таке питання у позапроцесуальний спосіб. Така поведінка судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. суперечить завданням правосуддя та може нести загрозу для авторитету правосуддя.
Що стосується справи № 554/5538/22, яка перебувала у провадженні судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П., попередньою перевіркою встановлено таке.
На розгляді у судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. перебувала апеляційна скарга ОСОБА11, який діяв в інтересах ОСОБА8, на постанову судді Октябрського районного суду міста Полтави від 7 липня 2022 року про притягнення ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 листопада 2022 року між суддею Томилком В.П. та адвокатом ОСОБА1, який не є представником ОСОБА8, відбулась розмова щодо розгляду зазначеної справи.
Зокрема, з копії протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 8 грудня 2022 року, яке здійснювалось на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 29 вересня 2022 року (містить відмітку про розсекречення такого протоколу) вбачається, що між суддею Томилком В.П. та адвокатом ОСОБА1 відбулась розмова такого змісту (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвища судді та адвоката):
«<…> К. – (пошепки) ти дивився ОСОБА8 на 18 (вісімнадцяте)?
Т. – На 18, я подивлюсь шо в мене на 18 (вісімнадцяте), (сміється). Ти ж казав на 10 (десяте).
К. (сміється) – Нє нє, на 18 (вісімнадцяте) (переходить на шепіт). Два білета мені дали.
Т. – Не ну, ето самоє. Так.
К. – Так, все, тут. Ага. Тепер по нашим вопросам…. <…>».
17 листопада 2022 року детективами НАБУ під час проведення ряду обшуків у кримінальному провадженні № ____, зокрема у службовому кабінеті судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА10, вилучено грошові кошти у сумі 600 доларів США, які були заздалегідь ідентифіковані та напередодні вручалися заявнику у кримінальному провадженні ОСОБА4 для передачі як неправомірна вигода.
Після цього, 18 листопада 2022 року суддею Томилком В.П. винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА11, який діяв в інтересах ОСОБА8, залишено без задоволення, постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 7 липня 2022 року, якою притягнуто ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП – без змін.
Зміст розмови, яка відбулась між суддею Томилком В.П. та адвокатом ОСОБА1 не вказує на те, що суддя Томилко В.П. зобов’язався ухвалити те чи інше рішення, проте може свідчити про позапроцесуальне спілкування з адвокатом ОСОБА1, який не є представником сторони у цій справі. Крім того, текст розмови підтверджує, що вказану справу адвокат ОСОБА1 та суддя Томилко В.П. обговорюють не вперше, оскільки суддя розумів, що це за справа, і відповідь судді: «..ти ж казав на 10 (десяте)», свідчить про існуючу раніше домовленість щодо призначення справи до розгляду на певну дату.
Також суддя Томилко В.П. спілкуючись з особою, яка не була учасником провадження, погодився на те, щоб переглянути такі матеріали в інтересах цієї особи, що, на моє переконання, виходить за межі побутового спілкування та не узгоджується із завданнями судочинства, принципом незалежності судді.
У поясненнях на скаргу суддя Томилко В.П. зазначив наступне.
В кабінеті голови суду Гальонкіна С.А. він перебував неодноразово, оскільки в апеляційному суді Полтавської області займав посаду секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ, а в Полтавському апеляційному суді неодноразово виконував обов’язки голови суду, тому періодично зустрічався з головою суду Гальонкіним С.А. з робочих питань.
16 листопада 2022 року, як зазначив Томилко В.П., він перебував у кабінеті голови суду по службовим питанням, а не з метою отримання допомоги від голови суду щодо вирішення питання стосовно його сина як зазначено у скарзі.
Суддя Томилко В.П. зазначив, що він працює в апеляційному суді у судовій палаті з розгляду кримінальних справ більше 20 років, і не потребував допомоги як судді Гальонкіна С.А., так і інших суддів. Разом з тим, коли Гальонкін С.А. не як голова суду, а як людина і батько запитав його щодо стану розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно його сина, він відповів не як суддя, а як батько батькові і як своєму другові.
Суддя Томилко В.П. наголосив, що розмова яка відбулась між ним і Гальонкіним С.А. це не розмова суддів, а розмова батьків, під час якої він ділився своїми думками, щодо поведінки свого сина і своєю позицією щодо проходження ним процедури медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння і поведінки працівників поліції.
Крім того, суддя Томилко В.П. повідомив, що він сказав неправду, а точніше збрехав Гальонкіну С.А., що він звертався до голови Ленінського районного суду міста Полтави (на той час) ОСОБА9 та судді цього ж суду Тимчука Р.І. про вирішення питання щодо сина.
Наголосив, що він добре знав як голову суду, на той час, ОСОБА9 так і всіх суддів, в тому числі Тимчука Р.І. і ОСОБА6, але до них не ходив, і не спілкувався з ними стосовно комунікабельності судді Москаленко В.В.
Щодо розмови в кабінеті ОСОБА5 за участю судді ОСОБА6, то суддя Томилко В.П. підтвердив, що така розмова дійсно була, але він у цій розмові приймав участь не як суддя, а як батько своєї дитини.
Також зазначив, що для захисту інтересів сина в адміністративній справі він уклав договір з адвокатом ОСОБА1, водночас оскільки останній не в повній мірі виконував свої обов’язки по захисту прав його сина ОСОБА7, він розірвав з ним угоду. Саме факт розірвання угоди з адвокатом ОСОБА1 та повернення ним сплаченого адвокатського гонорару і було підставою знаходження адвоката ОСОБА1 у його кабінеті 14 листопада 2022 року.
Крім того, суддя Томилко В.П. зазначив, що він не пам’ятає підстави та мотиви розмови з адвокатом ОСОБА1 щодо дати розгляду справи стосовно ОСОБА8, але зазначив, що відповідно до облікових даних системи «Д-3» Полтавського апеляційного суду адміністративні матеріали щодо ОСОБА8 надійшли до його провадження 19 серпня 2022 року. Вперше розгляд справи було призначено на 8 вересня 2022 року. У подальшому розгляд справи призначено на 18 листопада 2022 року. Судові повідомлення на цю дату учасникам судового провадження направлено судом 7 листопада 2022 року, тобто задовго до розмови з адвокатом ОСОБА1 14 листопада 2022 року.
Щодо розмови з адвокатом ОСОБА1, суддя Томилко В.П. зазначив таке: «Так, дійсно можливо я і допустив помилку і став співрозмовником з адвокатом ОСОБА1 з питання дати розгляду справи стосовно ОСОБА8, не перевіривши його повноважень у справі ОСОБА8, але знаючи, що у справі стосовно ОСОБА8 приймав участь адвокат ОСОБА3, який часто співпрацював разом з адвокатом ОСОБА1, я подумавши про наявність таких повноважень, і відповів йому на запитання, але при цьому моя відповідь вже не мала будь-якого значення, так як дата розгляду справи щодо ОСОБА8 вже була давно визначена».
Щодо вилучених під час обшуку 17 листопада 2022 року грошових коштів суддя Томилко В.П. повідомив, що обшук проводився без санкції слідчого судді на підставі постанови детектива у зв’язку з його дружніми стосунками з головою суду ОСОБА5 і в нього було не вилучено, а він сам особисто надав детективам грошові кошти, і не в сумі 600 доларів США, а значно більшу суму.
Суддя також зазначив, що проведений 17 листопада 2022 року у його кабінеті обшук ніяким чином не вплинув на прийняття ним судового рішення у справі щодо притягнення ОСОБА8 до адміністративної відповідальності, як про це зазначає скаржник. У іншому випадку він би звернувся до Вищої ради правосуддя про тиск на нього з боку працівників НАБУ.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Приймаючи присягу відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
У пункті 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС наголосила: «судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, є тісний зв’язок між незалежністю та об’єктивною неупередженістю.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливо притягнути особу за вчинення одних і тих самих дій і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Таким чином, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність в діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус судді», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Що стосується доводів скарги в частині наявності в діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Пунктом 22 розділу III Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 1098 засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року, встановлено, що принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. У процесі прийняття рішень судді мають бути незалежними та неупередженими, а також мати можливість діяти без будь-яких обмежень, впливу, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання будь-яких органів влади, зокрема внутрішніх органів судової влади. Ієрархічна організація судової влади не повинна підривати незалежність суддів.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що «незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком».
Як вже було зазначено вище, 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті голови Полтавського апеляційного судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею цього суду Томилком В.П. та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА6 (яка приїхала на прохання судді ОСОБА5), під час якої вони обговорювали можливість втручання у процес здійснення правосуддя суддею Москаленко В.В. щодо розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності сина Томилка В.П. – ОСОБА7.
Встановлені обставини у сукупності з розмовами суддів ОСОБА5, Томилка В.П. із суддею ОСОБА6 свідчать про те, що ці розмови зводились до можливості позапроцесуального втручання у діяльність судді Москаленко В.В. на розгляді якої знаходились матеріали щодо адміністративної відповідальності ОСОБА7.
І хоча суддею Ленінського районного суду міста Полтави Москаленко В.В. прийнято постанову про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, це не спростовує намагання, зокрема, судді Томилка В.П., за допомогою суддів ОСОБА6 та ОСОБА5, вплинути на суддю Москаленко В.В., який безумовно, був зацікавлений у кінцевому позитивному для нього результаті, оскільки справа стосувалась його сина.
Таким чином, попередньою перевіркою встановлено обставини, що можуть свідчити про наявність у діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас попередньою перевіркою не встановлено у діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на таке.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
У пункті 8 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено: якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддю зобов’язано звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (статті 48, 56).
Чинне нормативно-правове регулювання не містить чіткого визначення поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», тому зазначене поняття в цілях статей 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тлумачиться суддею за його власним, внутрішнім переконанням.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що обов’язок звернутись із повідомленням про втручання в його діяльність у судді виникає лише тоді, коли він, суб’єктивно оцінивши певні обставини щодо дій чи бездіяльності стосовно себе, буде вважати їх втручанням.
У своїх поясненнях суддя Томилко В.П. повідомив, що не пам’ятає підстав та мотивів розмови з адвокатом ОСОБА1 щодо справи № 554/5538/22.
Як вже було зазначено, суддя Томилко В.П. постановою суду від 18 листопада 2022 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА11, який діяв в інтересах ОСОБА8 без задоволення, а постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 7 липня 2022 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА8 за частиною першою статті 130 КУпАП, – без змін.
З огляду на викладене, попередньою перевіркою не встановлено обставин, які чітко і переконливо вказували б на те, що мало місце втручання у діяльність судді Томилка В.П.
Таким чином, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі відомості та встановлені під час попередньої перевірки обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, існують підстави для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно цього судді.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Полтавського апеляційного суду Томилка Валентина Петровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.