Звернення щодо кримінального переслідування Г. Логвинського від Олександри Матвійчук, Євгена Захарова і Йосифа Зісельса.
Про це повідомляє Харківська правозахисна група.
10 липня на сайті Національного антикорупційного бюро України з’явилася новина [1] про вручення підозри адвокату, народному депутату України VIII скликання, почесному члену ПАРЄ Георгію Логвинському в межах кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року. У рамках розслідування НАБУ підозрює колишнього Заступника міністра юстиції Бернацьку Н.І., колишнього Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Б.В. Бабіна та інших осіб у заволодінні 54 млн грн коштів державного бюджету шляхом виконання рішення ЄСПЛ у справі “Золотой Мандарин Ойл” проти України.
Вчора Логвинського оголосили в розшук.
Тобто, в рамках цього кримінального провадження розслідується виключно питання розгляду справи в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Підставою для звернення до ЄСПЛ була наявність боргу, що було підтверджено рішенням українського суду. Невиконання рішення національного суду є системною проблемою, про яку ЄСПЛ зазначав вже декілька тисяч разів. Оскільки ЄСПЛ постійно отримує аналогічні скарги щодо невиконання рішень судів з України, з метою розвантаження ЄСПЛ заявами, саме ЄСПЛ пропонує укладати мирні угоди чи приймати країнами односторонні декларації про визнання порушення Конвенції про права людини та виплату належної компенсації, що частіше за все складає суму боргу, встановленого національним судом. Це стандартна загальна практика ЄСПЛ по повторюваним порушенням прав людини, де не виникає ніяких сумнівів та правових невизначеностей. Ця практика існує з усіма країнами в Європі і є загальноприйнятою.
У цій справі сума боргу ПАТ “Київенерго” “Золотому Мандарину” була встановлена українським судом, а рішення тривалий час не було виконано, і заява до ЄСПЛ стосувалася саме невиконання рішення національного суду. Тому, з правової точки зору, не існувало ніякої потреби в подальшому розгляді цієї справи в ЄСПЛ. Вона була повторюваною і порушення прав людини було очевидним. Більше того, подальший розгляд справи призвів би до збільшення розміру відшкодування, оскільки, коли держава безпідставно вимагає подальшого розгляду, це призводить до суттєвого збільшення задоволених вимог заявників, зокрема, через збільшення непрямих чи моральних збитків. Саме тому, представники держави погодилися на стандартну процедуру виплати завданої шкоди та підписання односторонньої декларації про визнання порушення прав людини.
Політика НАБУ, що вважає такі дії такими, що наносять шкоду інтересам держави та які вартують кримінального переслідування, вже призвела до того, що держава відмовилася від практики підписання односторонніх декларацій в ЄСПЛ. Представники держави тепер просто боятимуться підписувати такі документи, оскільки саме підписання вже тлумачиться як дії, що призводять до втрат державних коштів. Хоча в цих справах проблемою є невиконання рішення судів на національному рівні, а не дії представників держави в ЄСПЛ, які визнають очевидний факт порушення державою прав людини. У результаті, така політика НАБУ коштуватиме в перспективі значних багатомільйонних втрат державному бюджету України, бо ЄСПЛ буде збільшувати розмір компенсацій за порушення прав людини в кожній наступній справі, де буде відмова від декларації про визнання порушення.
Таким чином, дії НАБУ з очевидністю порушують принцип верховенства права, за яким вимога виконання рішення національного суду не може бути нічим обумовлена.
Багато громадських активістів висловлювалося по цій справі, звинувачуючи Логвинського та інших у корупції. Ми не бачили доказів цьому. Однак найбільш вагомим фактом на сьогодні є те, що є рішення українського суду про встановлення боргу ПАТ “Київенерго” “Золотому Мандарину”. Це рішення суду не скасовано і є чинним по сьогодні. І воно мало бути виконаним відповідно до принципу верховенства права та стандартів прав людини.
Якщо є підозри, що даний борг виник внаслідок корупційних дій — такі дії мають бути розслідуваними. Але на сьогодні не існує публічної інформації про розслідування обставин виникнення цього боргу.
У цій справі є ще декілька важливих елементів.
По-перше, НАБУ проводило негласні слідчі дії проти Логвинського в той момент, коли він мав імунітет від кримінального переслідування, як член родини судді ЄСПЛ від України — А. Юдківської. Генеральна прокуратура зверталася до ЄСПЛ з проханням зняти імунітет, однак 6 липня 2020 року ЄСПЛ відмовив їм у цьому [2], оскільки ЄСПЛ не побачив для цього належних підстав. Усі аргументи НАБУ виявилися непереконливими для ЄСПЛ. ЄСПЛ також констатував, що стеження за Логвинським відбувалося в порушення імунітетів, що також супроводжувалося незаконним тиском на учасників процесу. Фактично ЄСПЛ звинуватив НАБУ у порушенні імунітетів суддів ЄСПЛ та членів їхніх родин. Це з великою ймовірністю призведе до визнання нелегітимними усі можливі докази, зібраними НАБУ до 2021 року. А відповідно, можна з очевидністю констатувати, що обвинувачення Логвинського та інших побудовані на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Більше того, Логвинський та інші учасники цієї справи звернулися із заявами до ЄСПЛ про порушення своїх прав, їхні справи були комуніковані Уряду України у 2021 році [3] і невдовзі очікується рішення по ним. Вже сам факт комунікації дає зрозуміти, що ЄСПЛ не вважає ці скарги явно не обґрунтованими. Не складно прогнозувати, що держава програє в ЄСПЛ по цим справам через очевидні порушення з боку НАБУ. Це призведе не тільки до фінансових негативних наслідків для України по цих справах, але й для серйозних репутаційних втрат, оскільки це надзвичайно рідкісний випадок переслідування адвоката та чоловіка судді ЄСПЛ. Очевидно, таке неможливо у демократичній країні, де правоохоронні органи повинні діяти в законних рамках та повазі до верховенства права та прав людини.
Правозахисники раніше вже робили публічні заяви по цих справах, однак вони всі передавалися на розгляд тим же працівникам, що здійснювали розслідування і яких ми критикували. Ніякого незалежного розслідування щодо зловживання повноваженнями окремими працівниками НАБУ проведено не було.
З огляду на це, ми вважаємо подальше кримінальне переслідування Г.Логвинського та інших в рамках цієї справи таким, що суперечить принципу верховенства права, порушує міжнародне право та ґрунтується на багаторазових порушеннях прав людини з боку працівників НАБУ. Ми вважаємо, що це розслідування повинно бути закрите, а дії працівників, що здійснювали незаконні негласні слідчі дії в порушення імунітетів, повинні бути розслідуванні незалежним органом.
- Центр громадянських свобод
Олександра Матвійчук, голова організації - Харківська правозахисна група
Євген Захаров, директор - Асоціація єврейських організацій та общин Ваад України
Йосиф Зісельс, виконавчий співпрезидент