19 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області про зобов`язання нотаріуса вчинити нотаріальну дію.
Суди встановили, що у 2015 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені якого як законний представник діяла мати ОСОБА_1, укладено договори дарування,
відповідно до умов яких батько ОСОБА_2 подарував своєму сину ОСОБА_3 земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю. Один примірник
договорів зберігається у нотаріуса, а другий був виданий позивачу як
представнику обдарованого.
У 2020 році позивач у порядку статті 53 Закону України «Про нотаріат» звернулась із заявою про видачу дублікатів зазначених договорів дарування до приватного нотаріуса, останній виніс постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, яка обґрунтована тим, що оригінали договорів дарування
перебувають у батька малолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_2, що є підставою для
відмови у видачі дублікатів документів.
Рішенням міськрайонного суду позов задоволено частково, зобов`язано приватного нотаріуса видати дублікат договору дарування нежитлової будівлі та дублікат договору дарування земельної ділянки.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не є стороною договорів
дарування, а діє лише як законний представник малолітнього сина. Оригінали
договорів дарування пред`явлені приватному нотаріусу батьком дитини, тому
оригінали документів не втрачені.
Відсутність оригіналів договорів у матері обдарованого не свідчить про їх втрату, а факт наявності між батьками спору стосовно управління майном спільної неповнолітньої дитини, який вбачається зі змісту пояснень, наданих стороною позивача, не може бути підставою для визнання дій нотаріуса незаконними.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду з огляду на таке.
У частині першій статті 53 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа (фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії).
Аналогічний порядок видачі дубліката втраченого документа нотаріусом визначений у главі 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що правовстановлюючі документи, договори дарування нежитлового приміщення та земельної ділянки від 20 листопада 2015 року, втрачено чи зіпсовано.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що оригінали договорів дарування були пред`явлені приватному нотаріусу батьком ОСОБА_3 ОСОБА_2, як законним представником дитини.
Відсутність оригіналів договорів дарування у позивача не свідчить про їх втрату або зіпсування, оскільки вони наявні у іншого законного представника малолітнього – його батька ОСОБА_2.
Суд правильно зазначив, що факт наявності між батьками спору щодо управління майном своєї неповнолітньої дитини не може бути підставою для визнання дій нотаріуса незаконними.
Верховний Суд також зазначив, що ОСОБА_2 помер після розгляду справи судами попередніх інстанцій, а тому позивач, будучи єдиним законним
представником малолітньої дитини, не позбавлена права у разі неможливості
отримати оригінали договорів дарування, звернутися повторно до нотаріуса про
видачу дублікатів цих правовстановлюючих документів.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 357/8270/20 (провадження № 61-4635св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/110353987.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.