Неналежне оформлення листка тимчасової непрацездатності не є підставою для його подальшого звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України: КЦС ВС

10 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» (далі – КП «Київпастранс») виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі філії КП«Київпастранс» Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо, третя особа – виконуючий обов’язки директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Суд установив, що ОСОБА_1 прийнято на посаду водія тролейбуса.

Відповідно до наказу роботодавця ОСОБА_1 звільнено з посади за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою звільнення ОСОБА_1 зазначено службову записку начальника відділу експлуатації Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс», лист виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, протокол комісії із соціального страхування Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо No 2, пояснення позивача, листок непрацездатності ОСОБА_1.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1задоволено частково: визнано незаконними та скасовано накази відповідача про зміну дати звільнення та про звільнення ОСОБА_1 з посади водія тролейбуса; поновлено ОСОБА_1 на посаді; с тягнуто з КП «Київпастранс» в особі філії КП «Київпастранс» Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

Суд установив, що ОСОБА_1 звертався до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 1» Оболонського району м. Києва у зв’язку з хворобою і йому було видано листок непрацездатності.

За результатами перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності відділом експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичних послуг виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено довідку про необґрунтованість лікарняного листа.

На підставі цієї довідки виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано пропозиції повернути кошти за необґрунтовано виданий лікарняний лист.

Проте листок непрацездатності не повернуто до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги No 1» Оболонського району м. Києва для належного оформлення, ні відповідач, ні Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з претензіями щодо його незаконності не зверталися, ОСОБА_1 отримав від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності допомогу з тимчасової непрацездатності, яка не витребувана у позивача як безпідставно отримана, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач перебував на лікарняному й у роботодавця були відсутні підстави для звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі No 758/2641/17 (провадження No 61-19198св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94938539