Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння негативно характеризує його особу в аспекті застосування приписів ст. 69 КК, адже свідчить про стале небажання дотримуватися встановлених правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Апеляційний суд змінив цей вирок в частині призначеного покарання, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі 5000 НМДГ, що становить 85 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
У касаційній скарзі прокурор вказує, що засуджений неодноразово притягувався судом до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ці судові рішення набули законної сили, що підтверджується ЄДРСР, що свідчить про систематичне ігнорування ним норм чинного законодавства, тому його виправлення неможливо досягти шляхом призначення найбільш м’якого покарання у виді штрафу.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС зазначила, що апеляційний суд безпідставно залишив поза увагою, що за фактичними обставинами, встановленими місцевим судом, які ніким не заперечувались під час судового розгляду, дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК, засуджений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК, будучи позбавленим посвідчення водія на право керування транспортним засобом, перебував в стані наркотичного сп’яніння.
Стосовно неодноразового притягнення засудженого до адміністративної відповідальності за порушення ПДР судом досліджено довідку з адміністративної практики щодо притягнення обвинуваченого до відповідальності в справах про адміністративні правопорушення, копію витягу з реєстру боржників щодо останнього. Вказані обставини стороною захисту не оскаржувалися та не спростовувалися.
Посилання апеляційного суду на те, що матеріали кримінального провадження не містять завірених належним чином копій судових рішень, які набрали законної сили в справах про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як і завіреної довідки з адміністративної практики стосовно неодноразового притягнення засудженого до адміністративної відповідальності в контексті підтвердження обґрунтованості висновків місцевого суду про систематичне вчинення останнім адміністративних правопорушень, Верховний Суд розглядає через призму недотримання судом апеляційної інстанції приписів ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК під час виконання вимог ст. 358 цього Кодексу.
Надана суду копія постанови місцевого суду щодо засудженого за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП є роздруківкою з ЄДРСР, достовірність відомостей з якої сторонами під сумнів не ставилась, як і достовірність даних довідки з адміністративної практики стосовно притягнення засудженого до адміністративної відповідальності.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до ЄДРСР, який є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до ЄДРСР.
Твердження апеляційного суду про те, що у постанові місцевого суду відсутні конкретні дані про повторність вчинення адміністративного правопорушення, є непереконливим, оскільки за вказаним судовим рішенням засудженого визнано винуватим за ч. 3 ст. 130 КУпАП та встановлено, що він притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП двічі протягом року, та за ч. 5 ст. 126 КУпАП протягом року.
Колегія суддів ККС вказала, що неодноразове притягнення засудженого до адміністративної відповідальності негативно характеризує його особу в аспекті застосування приписів ст. 69 КК, адже свідчить про його стале небажання дотримуватись встановлених правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 11.06.2026 у справі № 404/5854/24 (провадження № 51-684км26) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137414082
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.