28 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі – ПАТ «СК «АРКС») до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Суд установив, що між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Volkswagen». У результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Volkswagen», яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «Toyota», яким керував ОСОБА_1, ці автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Відповідач визнав свою вину у вчиненні ДТП.
ПАТ «СК «АРКС» здійснив страхову виплату на ремонт автомобіля, проте при
зверненні до страхової компанії винуватця пригоди щодо стягнення цих коштів
виявилося, що страховий поліс винуватця не зареєстрований в централізованій базі даних.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 як винуватця ДТП та на підтвердження вимог щодо обов`язку винної особи відшкодувати спричинену шкоду позивач надав виписку (довідку) МТСБУ, що страховий поліс є недійсним.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовив у задоволенні позову з огляду на таке.
У справі, що переглядалася, суди не врахували, що сторони в заявах по суті справи визнавали укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема позивач визнавав цю обставину в позові та здійснив страхову виплату.
Також суди не звернули уваги на те, що спростування презумпції правомірності
правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов’язки підлягають виконанню.
Законодавець не пов’язує нікчемність договору обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності з неподанням страховиком інформації про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто невиконання страховиком свого обов’язку щодо подання інформації про укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.
Суди в оскаржених судових рішеннях застосували норми права без урахування
висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі No 755/18006/15-ц (провадження No 14-176цс18), відповідно до яких страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
ПАТ «СК «АРКС» має право звернутися з позовом до ПАТ «СК «НОВА» (страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність). Тому оскаржені судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі No 759/24061/19 (провадження No 61- 8593св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98765019