Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» (далі – ТОВ «ТЕЗ ТУР») на рішення Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ТЕЗ ТУР» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Суд встановив, що 16 червня 2014 року між ТОВ «ТЕЗ ТУР», від імені якого діяла ОСОБА_3, та ОСОБА_2 укладено договір про туристичне обслуговування щодо відпочинку у Туреччині у готелі «Жасмін Сіде» на період з 21 червня 2014 року до 05 липня 2014 року.
ОСОБА_2 згідно з зазначеним договором прибув до місця відпочинку увказаний у договорі готель, однак йому надано не підготовлений до заселення номер: не закривалося вікно-двері, не було рушників, був неякісно прибраний номер, не працював міні-бар, прибирання номера проводилося не кожного дня, харчування було одноманітним і незадовільної якості, сейф у номері не був безкоштовний.
Позивачу запропонували переїхати до іншого готелю, однак він його не влаштував, оскільки мав кам’янистий пляж.
З огляду на зазначене позивач самостійно знайшов інший готель та переселився до нього, у зв’язку з чим йому довелось доплатити 224,00 дол. США.
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «ТЕЗ ТУР» на його користь на відшкодування майнової шкоди 289,00 дол. США та моральну шкоду у розмірі 250,00 дол. США.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 березня 2015року в позові відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасовано, стягнено з ТОВ «ТЕЗ ТУР» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.
Верховний Суд не погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у частині позову про відшкодування майнової шкоди, оскільки доводи щодо одноманітності харчування, оплатність послуг за сейф та рушники не є наданням послуг неналежної якості та не є підставою для переселення до іншого готелю, а є суб’єктивною оцінкою якості наданих послуг та бажанням позивача отримати послуги вищої якості, що не може свідчити про надання ТОВ «ТЕЗ ТУР» послуг невідповідної якості, визначеної договором.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки номера, необхідність переселення до іншого готелю призвели до витрат позивачем часу, який було заплановано на відпочинок, що зумовило необхідність внесення ОСОБА_2 відповідних змін до визначеного ним розпорядку дня.
У вказаній справі спір між сторонами виник щодо неналежного виконання договору про надання туристичних послуг, однак суд першої інстанції не встановив таких порушень та, відповідно, не встановив завдання позивачу майнової шкоди, тому з урахуванням встановлених фактичних обставин, норм законодавства дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині відшкодування моральної шкоди, адже позивач не надав доказів завдання йому такої шкоди неналежним виконанням ТОВ «ТЕЗ ТУР» умов договору.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі No643/14429/14-ц (провадження No 61-4499св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/81425476.