За яких умов допускається призупинення дії трудового договору під час воєнного стану та чи підлягає стягненню з роботодавця середній заробіток за цей період? Сам по собі факт військової агресії не є безумовною підставою для призупинення дії трудового договору. Це виключний захід, який можливий лише за умови одночасного настання двох обставин: абсолютної неможливості роботодавця надати роботу та абсолютної неможливості працівника її виконувати. Якщо призупинення визнано судом незаконним, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові середній заробіток за весь час такого призупинення, застосовуючи за аналогією положення статті 235 КЗпП України.
Позивач звернулася до суду з позовом до АТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Після запровадження в Україні воєнного стану відповідач прийняв рішення про призупинення дії трудового договору та припинення виплати заробітної плати.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов, оскільки не встановив, що на час видання оспорюваного наказу існували обставини, які б виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, тобто що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника – виконувати її. При стягненні середнього заробітку суди застосували положення ст. 235 КЗпП України за аналогією до правовідносин у зв’язку з призупиненням дії трудового договору.
ВС у складі ОП КЦС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору. Формулювання положень ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час винесення наказу АТ «НАК «Нафтогаз України» від 14.04.2022 № 75 «Про призупинення дії трудового договору»), що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, й використання сполучника «та» дозволяє зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію.
Обов`язковість одночасного настання обставин неможливості роботодавця надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником для застосування положень статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час винесення наказу АТ «НАК «Нафтогаз України» від 14 квітня 2022 року № 75 «Про призупинення дії трудового договору») є визначальною, оскільки можливість продовження виконання умов трудового договору хоча б однією із сторін та пов`язані з такою можливістю правові
наслідки для іншої сторони не породжують правових наслідків у зв`язку із призупиненням дії трудового договору, й в кінцевому результаті нівелюють необхідність / можливість застосування цієї норми закону.
У КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. З урахуванням положень ст. 43 Конституції України найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування чч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України.
Відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми ст. 235 КЗпП України.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов`язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
Детальніше з текстом постанови ВС у складі ОП КЦС від 05 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/127423072
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.