У роботодавця відсутній обов’язок зберігати за призваними на військову службу середній заробіток

28 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» (далі – АТ «Піреус Банк МКБ») про визнання незаконним та скасування наказу про скасування нарахування середнього заробітку.

За матеріалами справи з 24 лютого 2022 року позивач зарахований до списків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі наказу військового комісара.

Наказом директора Департаменту персоналу АТ «Піреус Банк МКБ» від 14 березня 2022 року «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у звязку з призовом» з 24 лютого 2022 року він увільнений від роботи у звязку з призовом, призначенням й зарахуванням до списків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

Згідно з наказом АТ «Піреус Банк МКБ» від 26 липня 2022 року з 01 серпня 2022 року йому скасовано нарахування та виплату середнього заробітку на період його призову, призначення і зарахування до списків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зі збереженням місця роботи та посади.

Вказаний наказ виданий на підставі Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким скасовано нарахування середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на підставі частини третьої статті
119 КЗпП України, що, у свою чергу, виключає нарахування і виплату йому
середнього заробітку на період проходження ним служби у Збройних Силах України.

Позивач вважав, що до правовідносин, які склалися між ним та відповідачем в частині збереження за ним середнього заробітку на період його увільнення від роботи у зв`язку з призовом, мала застосовуватись частина третя статті 119 КЗпП України в редакції, що діяла станом на 24 лютого 2022 року.

Рішенням суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на те, що на теперішній час Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» є чинним та
обов`язковим до виконання.

Верховний Суд зазначив, що із набранням чинності Законом № 2352-IX відбулись зміни у регулюванні трудових відносин за участю працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, тобто з 19 липня 2022 року роботодавець звільнений від обов`язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, зі збереженням за цими працівниками лише місця роботи і посади.

Відтак обов`язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку передбачався включно до дня, що передує дню набранням чинності цим Законом (18 липня 2022 року). З 19 липня 2022 року правові підстави для збереження середнього заробітку за таким
працівником відсутні.

Звільнивши з 19 липня 2022 року роботодавців від обовязку з виплати щомісячного забезпечення мобілізованим працівникам, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімям під час дії воєнного стану», згідно з якою компенсував скасування збереження середньомісячної заробітної плати одночасним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем проходження служби.

З огляду на те, що з моменту набрання чинності Законом № 2352-IX відсутні правові підстави для збереження середньої заробітної плати працівникам, які були призвані на військову службу до дня набрання чинності цим Законом, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 753/12209/22 (провадження № 61-5606св23) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/111906818.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.