Зосередившись на судовій практиці Верховного Суду, Ірина Воробйова висвітлила обставини, які можуть чи не можуть впливати на визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст. 183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України).
Про це повідомляє Судова влада.
Наприклад, успадковане та отримане в дар майно не є доходом, який ураховується при визначенні розміру аліментів (справа № 682/1277/20). Під час лекції розглянули й нетипові справи, коли суд дійшов висновку, що відмова матері від дитини в пологовому будинку та невиконання обов’язку щодо її утримання є підставою для стягнення аліментів на користь дитини, а також відшкодування завданої їй моральної шкоди (справа № 2-3897/10).
Окрім цього, варто звернути увагу на випадки додаткових витрат на дитину, як-от оплата наданих послуг з організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, підготовка документів для поїздки на навчання, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації із цих питань. Усе це вважається особливими обставинами, стосовно яких передбачено стягнення додаткових витрат із батьків на утримання дитини відповідно до положень ст. 185 СК України.
Окремо обговорили й випадки зміни розміру аліментів, а також сплату аліментів фізичними особами – підприємцями та безробітними.
«Закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не стягуватися або не сплачуватися. Незалежно від того, коли та з якої причини платник втратив роботу, обов’язок сплати аліментів за ним залишається», – констатувала доповідачка й пояснила, з яких саме доходів можуть стягуватися аліменти в такому разі.
Важливим Ірина Воробйова назвала висновок ВС у справі № 288/39/20, яка стосувалася визначення місця проживання дитини: «Проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них».
Серед проблем, які можуть виникати під час розгляду справи в умовах воєнного стану, – повідомлення учасникам справи, які виїхали за межі України, про дату, час і місце засідання та визначення формату їхньої участі в ньому. Нині чимало сімейних спорів із такою категорією учасників стосуються визначення місця проживання дитини, яка перебуває за кордоном, чи розірвання шлюбу.
Також судді часто стикаються зі справами про поділ пошкодженого, зруйнованого майна або такого, що залишилося на тимчасово окупованій території. У такому разі всі пошкодження майна внаслідок ведення воєнних дій мають бути офіційно зафіксовані актом обстеження, який видає міська влада чи військова адміністрація. При цьому зруйноване вщент житло не може бути об’єктом поділу, оскільки майно, якого немає, не може бути поділене. А поділ пошкодженого майна відбувається з урахуванням оцінки залишкової вартості на момент обстеження.