Злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК), що підтверджується сукупністю зібраних доказів, не може виправдовуватися відсутністю в засудженого можливостей для працевлаштування водієм міжнародних перевезень внаслідок обмеження права виїзду чоловіків за межі України, якщо так чи інакше без будь-яких об’єктивних перешкод особа не вчиняє жодних заходів для працевлаштування в межах України, ігноруючи тривало та пасивно виконання покладених на неї обов’язків зі сплати аліментів на утримання дітей.
Обставини справи
Особу визнано винуватим у тому, що він протягом року, діючи умисно, злісно ухилився від сплати встановлених за судовими рішеннями аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у розмірі 174 749,43 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 164 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що суди не врахували того, що останній мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не відповідає критерію злісного ухилення.
Позиція ККС
Залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вказує, що посилання захисника є необґрунтованими.
Як видно з фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами попередніх інстанцій, особа, будучи обізнаним про зобов’язання сплачувати встановлені за рішеннями суду кошти на утримання дітей і попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, без поважних причин, офіційно не працював, не вживав заходів для працевлаштування, не перебував на обліку в центрі зайнятості і не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 174 749,43 грн.
Суди попередніх інстанцій на підставі доказів, отриманих у порядку, визначеному КПК, встановили, що обвинувачений мав обов’язок зі сплати аліментів, який не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. Суди обґрунтовано визнали неприйнятними доводи сторони захисту, аналогічні наведеним у касаційній скарзі захисника, про несплату особою аліментів через неможливість працевлаштуватися водієм міжнародних перевезень після обмеження його права виїзду за межі України. Суди з’ясували, що обвинувачений за відсутності будь-яких об’єктивних перешкод не вчиняв жодних заходів для працевлаштування в межах України, а тому зазначені доводи є надуманими та не звільняють особу від виконання своїх обов’язків щодо матеріального забезпечення неповнолітніх дітей.
На думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні не підтверджено поважності причин чи вимушеності несплати аліментів. Водночас з установлених обставин вбачається, що умисні дії особи фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості, що свідчить про злісний характер ухилення від сплати аліментів.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 28.09.2023 у справі №495/922/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113901704
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.