У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді у повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які складають більшість відскладу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК (а так само аналогічних положень п.5 ч.3 ст.353 КАС і п.3 ч.1 ст.310 ГПК), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді).
Обставини справи
У цій справі особа (не на користь якої був виданий судовий наказ) подала заяву про скасування судового наказу про стягнення з боржника аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 його заробітку, обґрунтовану порушенням прав спільних дітей заявниці та боржника, інтереси яких не були враховані під час визначення розміру аліментів.
Суд першої інстанції повернув заяву без розгляду. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Правовий висновок ВП ВС
ВП ВС зауважила, що наявність такої імперативної підстави скасування судового рішення, як відсутність на ньому підпису судді, пов’язана з необхідністю усунення будь-яких сумнівів щодо складу суду та справжнього (дійсного) змісту рішення. Проте легітимність судового рішення та складу суду не викликає сумнівів у тому разі, якщо скорочене рішення було підписане і проголошене всім складом суду, а повний текст підписаний двома суддями у зв’язку зі смертю одного з членів колегії.
ВП ВС звернула увагу, що ЦПК (а так само КАС і ГПК) містить правила, які дозволяють суду за результатами розгляду як одразу ухвалити повне судове рішення, так і відкласти складення повного тексту, обмежившись складанням вступної та резолютивної частини рішення (скорочене рішення), яке має бути підписане всім складом суду, приєднано до справи і проголошено в судовому засіданні (ч. 6 ст. 259 ЦПК).
Водночас за змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).
Отже, скорочене судове рішення так само є судовим актом, який фіксує результат розгляду судом справи. Хоча подальше складання повного тексту рішення, яке включає його мотивувальну частину, має істотне значення для забезпечення зрозумілості правових підстав рішення суду та для реалізації права учасників на оскарження, його виготовлення є стадією письмового оформлення вже прийнятого та проголошеного рішення, а не повторним актом волевиявлення суду.
ВП ВС виснувала, що п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України не застосовується, якщо в повному рішенні відсутній підпис судді, який помер (за наявності підписів інших суддів колегії), проте в матеріалах справи є скорочене судове рішення, підписане всім складом суду та проголошене в засіданні.
Водночас ВП ВС наголосила, що протилежний висновок – про необхідність застосування п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України у таких ситуаціях – призвів би до невиправданого скасування судового рішення, легітимність якого не викликає сумнівів, суто з формальних причин, що само собою суперечило б вимозі правової визначеності як складовій верховенства права та створювало б умови для порушення прав інших учасників судового процесу.
Отже, ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 520/21767/23 про те, що оскільки повний текст постанови апеляційного суду не був підписаний одним із суддів через його смерть, таке рішення підлягає обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно з п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС України.
У цій справі ВП ВС не встановила підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України, а також й інших підстав для скасування оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Постанова ВП ВС від 11 березня 2026 року у справі №946/3565/24 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833422
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.