Незгода прокурора з висновками першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляції

Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК,та виправдано у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Апеляційний суд залишив вказаний вирок без зміни.

Ухвалу апеляційного суду оскаржено прокурором до ККС, зокрема, у зв’язку з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, що, на думку скаржника, виразилося у порушенні апеляційним судом принципу змагальності сторін, а саме у безпідставній відмові у повторному дослідженні доказів, що обмежило право сторони обвинувачення на відстоювання своєї правової позиції і подання до суду доказів з метою встановлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не погодилася з доводами прокурора про порушення апеляційним судом вимог ч. 3ст. 404 КПК.

Так, апеляційним судом не було встановлено, а клопотання прокурора про дослідження доказів не містило обґрунтованих мотивів щодо необхідності повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження. Сам по собі факт незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.

Крім того, суд апеляційної інстанції не здійснював власної оцінки доказів, погодився із тією оцінкою, яку дав суд першої інстанції, а тому підстав для повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження,у суду не було. За таких обставин не вбачається порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів.

Повторне дослідження обставин є правом, а не обов’язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність законних підстав та аргументованих доводів про таку необхідність.

Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі No154/2975/17 (провадження No 51-437км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95750230