Обмежуючи право на освіту, не можна захистити дітей: зауваження Комітету з сімейного права НААУ до проєкту 9480

Під приводом захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України у парламенті фактично пропонують звузити право на свободу пересування неповнолітніх (до 18 років). Зокрема, це може стати перешкодою в отриманні освіти за кордоном.

На це звернули увагу в Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права за підсумками аналізу проекту Закону №9480 від 11.07.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України».

Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Так, згідно із чинною редакцією ч. 3 ст. 313 ЦК, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Згідно із проектом цей вік має бути збільшений до 18 років.

Водночас, 16 та 17 років – середній вік вступу у вищі навчальні заклади, звертають увагу у НААУ. Тобто прийняття запропонованих змін призведе до обмеження можливості дитини реалізувати право на отримання освіти, зокрема за кордоном.

Право на освіту гарантується особі міжнародними стандартами та вітчизняним законодавством. Так, згідно зі ст. 26 Загальної декларації прав людини кожен має право на освіту. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей. Право дитини на освіту визнається за змістом ст. 28 Конвенції ООН про права дитини, причому держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти. Спрямуванням освіти згідно зі ст. 29 Конвенції є розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі. Відповідно до статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. 

За задумом авторів законодавчої ініціативи, неповнолітні мають перетинати кордон або у супроводі одного з батьків і за згодою іншого, або у супроводі довіреної особи, або з дозволу органу опіки та піклування (якщо йдеться про дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування). Втім, це ніяк не забезпечує їхнього захисту за кордоном, оскільки подальший супровід дітей не забезпечується. Батьки чи довірені особи можуть після виїзду із дітьми повернутися в Україну.

Але ж згідно із статтею 33 Конституції, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Таким чином, роблять висновок у Комітеті НААУ, запропоновані зміни не сприятимуть посиленню захисту прав дітей, які виїжджають за межі України. Прийняття закону у запропонованій редакції його проекту  (у частині внесення змін до статті 313 ЦК) призведе до необґрунтованого обмеження права на свободу пересування для підлітків 16 – 17 років в умовах воєнного стану в Україні.

Ці та інші зауваження і пропозиції до проекту Закону №9480 були направлені Комітету Верховної Ради з питань правової політики.