28 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Верхнянської сільської ради об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, Верхнянської сільської ради об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (далі – сільська рада ОТГ) до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
Прокурор в інтересах держави в особі відділу освіти сільської ради ОТГ
звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали місцевого суду, якою затверджено мирову угоду у цій справі за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що відповідач у справі не виконав умов мирової угоди, зокрема не відшкодував майнову шкоду.
Місцевий суд скасував ухвалу про мирову угоду, стягнувши з ОСОБА_1 майнову
шкоду на користь сільської ради, зазначивши, що несплата майнової шкоди існувала на час затвердження мирової угоди, однак прокурору про це не було відомо, оскільки сільська рада ОТГ у мировій угоді зауважила, що не має претензій до відповідача.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, проте зазначивши, що мирова угода не містила умов щодо предмета спору, суд першої інстанції помилково вважав обставину, на яку послався прокурор, нововиявленою.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала про
задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути оскаржена окремо від рішення суду, тому заперечення на ухвалу враховані при перевірці дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення спору по суті.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв’ язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними.
Обставини, які могли бути встановлені під час розгляду справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність,
диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими.
Сторони наділені правом укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу (частина
друга статті 207 ЦПК України).
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має
відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України
«Про виконавче провадження».
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про
затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що невиконання мирової угоди,
укладеної сторонами і затвердженої судом, не може бути нововиявленою
обставиною в розумінні положень статті 423 ЦПК України, а наслідки невиконання мирової угоди передбачені нормами чинного законодавства України.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі No 345/1362/20 (провадження No 61- 8675св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646357