Належним засобом доказування наявності нововиявлених обставин, передбачених у п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК, ураховуючи наявність кримінальної відповідальності за штучне створення або підроблення доказів, давання завідомо неправдивих показань свідка, на яких ґрунтується вирок, слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за ухвалою місцевого суду від 06.12.2018 заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду від 07.12.2004 та ухвали ВСУ від 14.07.2005 в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за пунктами «а», «и», «і» ст. 93 КК 1960 р. залишено без задоволення.
За ухвалою апеляційного суду від 06.05.2019 ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений та його захисник просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій за результатами розгляду заяви про перегляд судових
рішень за нововиявленими обставинами і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Як на нововиявлену обставину посилаються на розбіжності між
показаннями лікаря-стоматолога ОСОБА_2, покладеними судом в основу вироку,
та висновками судово-медичної експертизи в частині стоматологічного статусу
ОСОБА_3, в умисному вбивстві якого ОСОБА_1 визнано винуватим. На думку
засудженого, такі розбіжності свідчать про підроблення доказів та надання свідком завідомо неправдивих показань, що є підставою для скасування обвинувального вироку в порядку процедури, передбаченої главою 34 КПК.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним
розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Колегія суддів зазначає, що згідно з процедурою перегляду судових рішень за
нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна обставин,
визначених у ч. 2 ст. 459 КПК, що на час подання відповідної заяви підтверджена
належними засобами доказування.
З огляду на те, що за завідомо неправдиве показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта у ст. 384 КК передбачено кримінальну відповідальність, належним засобом доказування існування викладених у заяві
засудженого обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками
здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні
факти.
Проте належного підтвердження доводів у частині підроблення висновку експерта та (або) надання свідком завідомо неправдивих показань засуджений суду не надав. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали справи не містять.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила показання, які вона давала під час розгляду кримінального провадження по суті, за винятком
обставин, які не пам’ятала внаслідок спливу тривалого строку з моменту вчинення злочину.
Долученими до матеріалів провадження висновками експертизи та комісійної
судово-медичної експертизи підтверджується лише наявність розбіжностей між
показаннями свідка ОСОБА_2 та висновками судово-медичної експертизи в частині стоматологічного статусу ОСОБА_3, проте не встановлено факту завідомої неправдивості цих доказів.
Як убачається з матеріалів справи, показання свідка ОСОБА_2 та висновки
судово-медичної експертизи були предметом безпосереднього судового
дослідження, про наявність у них суперечностей суду було відомо на час розгляду справи, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 459 КПК самі по собі такі розбіжності не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Разом із тим, в основу висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, окрім показань свідка ОСОБА_2 та висновку судово-медичної експертизи, покладено й інші докази, зокрема,
показання потерпілих, свідків, дані протоколів слідчих дій, висновки експертиз,
а також показання засуджених, на підставі дослідження яких судом постановлено обвинувальний вирок.
З огляду на це, розглянувши заяву ОСОБА_1, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що одне лише посилання, без підтвердження належними доказами, на підроблення висновку експерта та завідомо неправдиві показання свідка не може бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами, оскільки не є достатнім для сумнівів у законності остаточного й обов’язкового до виконання судового рішення, а тому на підставі ст. 467 КПК залишив заяву засудженого без задоволення.
Висновок: за змістом п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами, зокрема, визнається штучне створення або підроблення доказів, завідомо
неправдиві показання свідка, на яких ґрунтується вирок. Належним засобом
доказування цих обставин в якості нововиявлених, зважаючи на встановлення
кримінальної відповідальності за зазначені діяння, слід вважати процесуальне
рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було
встановлено відповідні факти.
Детальніше з текстом постанови ВС від 21.01.2020 у справі No 315/793/16-к (провадження No 51-3062км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/87211759