Очільника ДП “Повітряний експрес” Геннадія Дьяченка засудили до 11 років тюрми з конфіскацією майна

Верховний Суд відмовився розглядати скарги на вироки, якими засудили двох осіб до 11 і 10,5 років позбавлення волі за розкрадання та розтрату коштів на реалізації проєкту «Повітряний експрес», відповідно вироки набули чинності.

Такі рішення 24 і 30 січня ухвалив Касаційний кримінальний суд.

«У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого (Геннадія Дьяченка – ред.) на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2022 року відмовити. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого (Івана Радика – ред.) на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2022 року відмовити», – йдеться в рішеннях Верховного Суду.

Нагадаємо, рішення ухвалив Вищий антикорупційний суд. Колишнього очільника державного підприємства національний проєкт Повітряний експрес Геннадія Дьяченка засудили до 11 років тюрми з конфіскацією майна та забороною протягом 3 років обіймати певні посади. Керівника ТОВ «Сапфір Фінанс» Івана Радика – до 10,5 років тюрми з конфіскацією майна і такою ж забороною. Суд також обох узяв під варту (не знаю щодо Дьяченка, бо він був у міжнародному розшуку) і задовольнив цивільні позови про відшкодування державі збитків на суми понад 35 млн грн та понад 81 млн грн.

Їм інкриміновано два епізоди заволодіння та розтрата у 2014 році 116 млн грн коштів держпідприємства. Ці гроші були отримані Україною за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю для будівництва залізничного пасажирського сполучення між аеропортом «Бориспіль» та Києвом.

За використані кошти держава мала отримати збудований Китайською машинобудівною корпорацію інфраструктурний об’єкт. Проте в результаті протиправної діяльності групи осіб проект фактично було припинено. Проект організації залізничного сполучення аеропорту «Бориспіль» із столицею в подальшому побудовано ПАТ «Укрзалізниця» вже за іншою програмою «Бориспільський експрес» за кошти державного бюджету.