Окремі аспекти процесу доказування при судовому розгляді: Голова Бахмацького районного суду Павло Пархоменко

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему: “Окремі аспекти процесу доказування при судовому розгляді“ Павло Пархоменко – кандидат юридичних наук, Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області розповів про теоретичні аспекти, питання щодо стандартів доказування, звернув увагу на види процесів.

Типи судових процесів і як вони існують в правових системах. Вони відрізняються розподілом ролей між сторонами і судом.

Існують два типи:

  • Слідчий процес (інквізиційний) – характерний для романо-германської системи права.
  • Змагальний – для країн загального права.

Відрізняються розподілом ролей між сторонами і судом

Слідчий (інквізиційний) процес – особливості

  1. Суд – це активна сторона. Проте сторони відіграють пасивну роль
  2. Обмеження можливостей змагального дослідження доказів.
  3. Переваження писемності у процесі, а не безпосередності дослідження доказів.

Його основні переваги:

  • визначають більш оперативним
  • спрямований на встановлення об’єктивної істини.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення дуже часто суд на себе перебирає роль обвинувачення, оскільки обвинувач при розгляді таких справ відсутній і тому за такими випадками треба слідкувати і ними можна оперувати.

При розгляді таких справ про адміністративні правопорушення суд не повинен на себе перебирати функцію обвинувачення, повинен самостійно відшукувати докази винуватості, самостійно перекваліфіковувати дії.

Для змагального процесу характерними ознаками є:

  • Рівність прав сторін
  • Сторони є активними
  • Від сторін залежить ініціатива ведення справи
  • Пасивна роль суду

Ознаки змагального процесу досить характерні для нових процесуальних кодексів.

Переваги змагального процесу:

  • Суд не можна звинуватити в неупередженості , оскільки він не збирав докази, суд тільки сприяє стороні.
  • Сторонам надається можливість зібрати та надати докази, а тому у них є впевненість, що їх права та інтереси представлені повно. Тобто все залежить від сторони.
  • Оскільки сторона сама ініціювала всі дії і збирала докази, незадовільне рішення може бути прийняте спокійніше.

Стандарт доказування слугує для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.

Саме позивач обирає коло осіб, до кого він пред’являє цивільний позов і якщо його клопотання відсутнє, то суд по своїй ініціативі не залучається.

Метод юридичної аргументації IRAC

  1. Сформулювати обговорюване питання
  2. Вказати застосовувану норму права
  3. Застосувати цю норму права до обставин конкретної справи
  4. Сформулювати висновки із застосування норми права до фактів

Про докази

(на що необхідно звертати увагу)

  • Теза доказу (та думка, яку обґрунтовує сторона) – кінцева мета зусиль
  • Необхідно проаналізувати всі незрозумілі поняття і зрозуміти їх
  • Дослідити кількість предметів про які йде мова
  • Яким судженням ми вважаємо тезу (істинним, достовірним, хибним)

Загальний підхід ЄСПЛ до оцінки доказів

  • Завданням Суду не полягає в тому, щоб принципово визначити чи можуть бути прийнятними певні види доказів.
  • Чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який було отримано докази.
  • Має бути оцінена відповідна “незаконність” і якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення.

Кримінальний аспект

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Види доказів

За змістом докази поділяються на:

  • • прямі, які безпосередньо вказують на наявність або відсутність конкретної обставини, що входить до предмета доказування
  • • непрямі, які прямо не вказують на ці обставини, але за їх допомогою можна зробити висновок про можливість (або неможливість) існування цих обставин. Останні зазвичай можуть вказувати на проміжні факти, які підтверджують предмет доказування в сукупності з іншими доказами.

Цивільний аспект

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Властивості доказів

  1. Стаття 77. Належність доказів – докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
  2. Стаття 78. Допустимість доказів – суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
  3. Стаття 79. Достовірність доказів – докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
  4. Стаття 80. Достатність доказів – докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Особливості дії норм матеріального і процесуального права у доказуванні

  1. Норми матеріального права слугують основою для предмета доказування
  2. З цих норм випливає належність доказів
  3. Здійснюють вплив на тягар доказування, встановлюють правові презумпції
  4. Закріплюють різні імунітети

Доказові презумпції

  1. Презюмований факт стверджує одна сторона
  2. Докази на його оспорювання має подати друга сторона
  3. Доказова презумпція перерозподіляє обов’язки доказування не так, як це робить загальне правило