Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації “Національна асоціація адвокатів України”, третя особа – Рада адвокатів міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», третя особа – Рада адвокатів міста Києва, в якому заявлено вимоги:
визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо невнесення до ЄРАУ публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 ;
зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України внести до ЄРАУ публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», третя особа – Рада адвокатів міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що нею не пропущено строк звернення до суду, тому суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини четвертої вказаної норми якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 121 КАС передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною шостою вказаної статті про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Колегія суддів зауважує, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2017 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 22.08.2017 звернулась до Ради адвокатів міста Києва з необхідними для внесення до ЄРАУ документів та отримала витяг з реєстру серії АА № 040183.
Оскільки жодних перепон у здійсненні адвокатської діяльності до 15.03.2021 не було, ОСОБА_1 не знала про відсутність відомостей про неї в ЄРАУ, з огляду на що, датою обізнаності, на думку позивача, слід вважати 15.03.2021.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. ч. 1, 3 – 6 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17.12.2012 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України (Порядок № 26).
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Порядку № 26 Єдинии?? реєстр адвокатів Украі?ни – це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональнии? склад адвокатів Украі?ни, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону Украі?ни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на заи?няття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаціи?ні форми адвокатськоі? діяльності.
Рада адвокатів Украі?ни і відповідні ради адвокатів регіонів за запитами правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, адвокатів або інших осіб, видають витяги з ЄРАУ за правилами, встановленими цим Порядком (п. 6.1 ст. 6 Порядку № 26).
Витяг з ЄРАУ, якщо він видається безпосередньо Радою адвокатів Украі?ни чи радою адвокатів регіону, видається та посвідчується відповідно головою Ради адвокатів Украі??ни (заступниками) чи уповноваженим на це працівником або головою ради адвокатів регіону чи уповноваженим на це членом ради і скріплюється печаткою відповідноі? ради (п. 6.5 ст. 6 Порядку № 28).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» голова та члени ради адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради адвокатів регіону більше ніж два строки підряд. Кількість членів ради адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону.
За змістом протоколу конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 делегатами Конференції ухвалено рішення про висловлення недовіри та дострокове відкликання голови Ради адвокатів міста Києва Рафальської І. В., обрано новий склад та голову Ради адвокатів міста Києва – Рябенка П. К .
Після згаданої події Рафальська І. В. головою Ради адвокатів міста Києва не обиралась.
Тому, посилання на витяги з ЄРАУ, зокрема АА № 040183, як доказу внесення ОСОБА_1 до реєстру, оскільки всі додані до позовної заяви витяги видані після отримання останньою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за підписом Рафальської І. В. , водночас, не містять підпису Рябенка П. К. , який у розумінні п. 6.5 ст. 6 Порядку № 28 є обов`язковим реквізитом витягу з ЄРАУ.
Так, згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
На офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, у разі авторизації через ЄРАУ, надаються можливості, зокрема, сформувати електронний ордер встановленої форми, сплатити щорічний внесок та інше.
Водночас, ОСОБА_1 користується ордерами у паперовій формі та сплачує щорічні внески, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок через касу банку, тобто, цілком могла не звертатись до ЄРАУ та не знати про відсутність відомостей про неї.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано жодного доказу виконання обов`язку щодо підвищення кваліфікації.
При цьому, рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21.09.2019 затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (Порядок № 111).
Підвищення кваліфікаціі? є підвищенням професіи?ного рівня адвоката, що є и?ого важливим професіи?ним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення и? оновлення адвокатами своі?х професіи?них знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття новоі? спеціалізаціі? або кваліфікаціі? у певніи? галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутоі? освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці и?ого тлумачення та застосування (п. 2 Порядку № 111).
Підвищення кваліфікаціі? адвокатів в Украі?ні здіи?снюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікаціі? адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікаціі? адвокатів адміністратором (п. 5 Порядку № 111).
Операторами процесу підвищення кваліфікаціі? адвокатів в Украі?ні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону Украі??ни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів Украі?ни, а також Вища школа адвокатури Національноі? асоціаціі? адвокатів Украі?ни. Організаціі?, що бажають стати операторами підвищення кваліфікаціі? адвокатів в Украі?ні підлягають акредитаціі? Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, як сторонні оператори (п. 7 Порядку № 111).
При цьому, для доступу до матеріалів підвищення кваліфікації Рада адвокатів міста Києва, Національна асоціація адвокатів Украі?ни, а також Вища школа адвокатури Національноі? асоціаціі? адвокатів Украі?ни вимагають авторизації адвоката за даними з ЄРАУ з метою виконання покладеного на них обов`язку внесення відомостей про підвищення кваліфікації.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , яка заявляє про сумлінне виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», включаючи підвищення кваліфікації, мала безумовну можливість дізнатись про відсутність відомостей щодо неї в ЄРАУ, під час спроби відвідування заходів підвищення кваліфікації після 21.09.2019.
Колегія суддів звертає увагу, що з дати отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (15.08.2017) та звернення із заявою про внесення відомостей про неї до ЄРАУ (22.08.2017) до дати звернення із позовною заявою, позивач могла неодноразово дізнатись про відсутність відомостей про неї в ЄРАУ, а з 21.09.2019 мала дізнатись про таку обставину.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати датою обізнаності 15.03.2021.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС, якщо заяву (про поновлення строку звернення до суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.