Особливості підстав проведення НСРД та визнання недопустимими їх результатів: адвокат Максим Панченко

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та визнання недопустимими їх результатів”, Панченко Максим, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розповів про відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій.

У зв’язку з прийняттям нового КПК України в 2012 році в кримінальний процес впроваджено новий інститут негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч.1 ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії визначаються, що це різновид гласних слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Найголовнішими особливостями НС(Р)Д є:

  • Порядок і методика їх проведення регулюються не кримінальним процесуальним законом, а окремими підзаконними нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають відповідні уповноважені оперативні підрозділи.
  • НС(Р)Д проводяться у випадках, якщо відомості про злочин або особу, що його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
  • Практично у всіх випадках проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відмінності негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій:

  • мають негласний (неочевидний, скритий, прихований) характер, коли відомості про факт та методи їх проведення не розголошуються та не повідомляються особам стосовно яких здійснюються такі дії
  • негласний характер цих дій передбачає можливість застосування під час їх проведення конфіденційних засобів та методів, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації про готування або вчинення злочину, а також про осіб, які готують або вчинили злочин (Постанова Кабміну No 669 від 22.09.2016 р надається перелік спеціальних засобів негласного отримання інформації)
  • безпосередній порядок, тактика та методика проведення негласних слідчих (розшукових) дій регулюються не КПК, а окремими відомчими або міжвідомчими нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають підрозділи, уповноважені на проведення цих дій (напр. Інструкція про організацію і проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року)
  • дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що тимчасово обмежують конституційні права особи, надається виключно ухвалою слідчого судді суду апеляційної інстанції
  • не підлягає розголошенню інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій разом з додатками до нього не пізніше ніж через 24 години після їх припинення передаються прокурору, який вирішує питання про можливість використання їх результатів для доказування у кримінальному провадженні
  • наявність інших особливих процесуальних повноважень прокурора при прийнятті рішення, проведенні та використанні результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні (ст. 131 -1 Конституції України саме прокурор відповідальний за дотримання законності, прав людини при проведенні НСРД)
  • можливість додаткового дослідження слідчим, прокурором інформації, отриманої за результатами негласних дій, що проводились із застосуванням спеціальних технічних засобів, про що складається окремий протокол (ст. 266 КПК)
  • можливість у будь-якому випадку перевірити достовірність результатів негласних слідчих (розшукових) дій експертним шляхом.

Потрібно зазначити, що негласні слідчі (розшукові) дії розпочинаються тільки тоді, коли відомості занесені до ЄРДР, а до цього тривають оперативно-розшукові заходи.

Співвідношення категорій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, полягає в наступному:

  • На відміну від негласних слідчих (розшукових) дій, які визначаються як різновид слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукова діяльність регулюється насамперед відповідним Законом
  • Оперативно-розшукова діяльність за загальним правилом проводиться до початку досудового розслідування, а негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно після початку досудового розслідування (внесення відомостей про злочин до ЄРДР),
  • У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування, а у разі негласних слідчих (розшукових) дій, фіксація ходу і результатів цих дій відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК.
  • Протоколи та інші результати щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій використовуються в доказуванні у кримінальному провадженні на тих самих підставах, що і результати інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ст. 256 КПК України).
  • Негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовано на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а завданням (метою) оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Матеріали зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України “Про ОРД” є документами та можуть використовуватися як докази.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії мають право:

  • слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину
  • за письмовим дорученням слідчого, прокурора – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, НАБУ, ДБР, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України

Прокурор не є суб’єктом проведення НСРД, але він є основною найголовнішою фігурою та відповідальний за все, що пов’язано з проведенням НСРД (може в будь-який момент припинити проведення НСРД, знищити результати, перевіряє наявність провокації та обґрунтовує її відсутність у клопотаннях, постановах про проведення НСРД, протягом 24 годин з моменту закінчення проведення НСРД саме йому надсилають протокол за результатами проведення НСРД з додатками , може перепровірити результати проведення НСРД і скласти свій протокол по результатам проведення НСРД, , ініціює питання розсекречення протоколів за результатами проведення НСРД тощо).

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.