Особливості захисту трудових прав викривача та притягнення його до дисциплінарної відповідальності крізь призму судової практики верховного суду: адвокат Панченко

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури, Максим Панченко, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розповів про поняття викривача, його правового статусу та особливості захисту трудових прав викривача, додаткові права та гарантії захисту викривача в порівнянні з іншими категоріями працівників.

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Таким чином, викривач – це фізична особа, яка:

  • Володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень фактичними даними про обставини правопорушення, місце і час вчинення та особу, яка вчинила правопорушення.
  • Переконана у достовірності цієї інформації. Ця інформація підтверджує можливе вчинення корупції і може бути перевірена.
  • Отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.

Викривач може повідомити інформацію про корупційні порушення спеціальними каналами:

  • Внутрішніми. Керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює.
  • Регулярними. Спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям.
  • Зовнішніми. Через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

Таке повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Перевірка відбувається у строк не більше 15 днів від дня його отримання або 30 днів (якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо).

Повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону через регулярні або внутрішні канали, підлягає попередній перевірці у строк не більш як 10 робочих днів.

За результатами попередньої перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з рішень:

  • призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з’ясування їх достовірності
  • передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення
  • закрити провадження у разі не підтвердження фактів, викладених у повідомленні

Внутрішня (службова) перевірка проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів. Перевірка не може бути доручене особі, якої стосується повідомлена інформація або її близьких осіб.

За результатами внутрішньої (службової) перевірки особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з рішень:

  • передати матеріали до органу досудового розслідування
  • про притягнення до відповідальності осіб у межах компетенції, а також про здійснення заходів щодо відновлення прав і законних інтересів осіб та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок допущених порушень.

Права та гарантії захисту викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Права і гарантії поширюються як на особу-викривача, так і на його близьких осіб, перелік яких є вичерпним і надається в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”, або залучити адвоката самостійно. Захист прав викривача гарантується державою, зокрема, через діяльність такого органу, як Національне агентство з питань запобігання корупції. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”, або залучити адвоката самостійно. Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5 000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» ст.53-3 ч.2, викривач має право:

  • подавати докази на підтвердження своєї заяви
  • отримувати від уповноваженого органу підтвердження прийняття і реєстрації його повідомлення
  • давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати
  • на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача
  • на конфіденційність
  • повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно)
  • у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів
  • на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір
  • на винагороду у визначених законом випадках
  • на отримання психологічної допомоги
  • на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках
  • отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Таким чином, з моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в ч.3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції». Так, відповідно до положень зазначеної норми особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.