Однією з важливих функцій ВРП є надання консультативних висновків щодо законопроєктів.
Про це зазначив Андрій Овсієнко, Голова Вищої ради правосуддя Юридичній практиці, повідомляє прес-служба ВРП.
“Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Рада надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, мали б розглядатися парламентом лише після отримання нашого висновку. Проте, наразі цього нема.
Наведу деякі цифри для порівняння. З 2017 по 2019 рік на розгляд парламенту було внесено не більше 10 законопроектів, які змінювали Закон «Про судоустрій та статус суддів». У Верховній Раді IX скликання зареєстровано більше 70 законопроектів, які стосуються судоустрою та статусу суддів. Це неймовірно велика різниця. Причому ці законопроекти зазвичай є несистемними, неузгодженими, по різному регулюють одне й те ж питання. На аналіз цих ініціатив ВПР витрачає багато часу і ресурсів.
Проте, на жаль, визначена в законі обов’язковість розгляду наших висновків є теоретичною і зводиться до згадування про них чи короткої доповіді. В законодавстві не встановлений механізм врахування висновків ВРП під час ухвалення законопроєктів. ВРП вже двічі зверталася з ініціативами щодо внесення змін до Регламенту Верховної Ради України з метою запровадження обов’язкового врахування консультативних висновків ВРП на рівні з висновками Головного науково-експертного управління парламенту. Ми над цим постійно працюємо, уже напрацьовані певні механізми взаємодії з парламентом, але без належного законодавчого забезпечення годі сподіватися на появу ефективних механізмів зворотної реакції”, зазначив Андрій Овсієнко.