06 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення
ОСОБА_6 , злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст. 255. ч.1 ст.263, ч.1 ст. 263, ч.5 ст.407, ч.4, ст. 410, ч.4 ст. 410 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 .
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Крім того, у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про направлення обвинувального акту для визначення підсудності.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу, стосовно клопотання про направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду підтримав в повному обсязі, обвинувачений підтримав думку своїх захисників.
Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні, зокрема, й особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.
Обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
Загроза достатньо суворого покарання сама по собі детермінує один з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ухилення від суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики, визначені ухвалою про застосування запобіжного заходу, наразі лишаються дійсними та триваючими.
Щодо заявленого захисником обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.9 ст.615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя – судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з вимогами ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 здійснювалось Головним слідчим управління Державного бюро розслідувань. Головне слідче управління Державного бюро розслідувань є структурним підрозділом Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яке використовує для листування адресу: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, яке територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Києва.
Суд звертає увагу на те, що надалі сторона захисту планує заявляти клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів в порядку ст.31 КПК України. Відповідно до довідки начальника відділу Печерського районного суду м. Києва згідно комп`ютерної програми «Діловодство-3» у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування брали участь судді, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Разом з цим, враховуючи ту обставину, що зазначене кримінальне провадження містить відомості, що становлять державну таємницю, з найвищим грифом секретності «цілком таємно», у Печерському районному суді м. Києва відсутній зал судових засідань, який би відповідав вимогам ДБН В2.2-14-2004 «Будинки і споруди, приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними», обладнаний атестованим комплексом технічного захисту інформації, звуко- та відеозаписувальними технічними засобами для фіксування судового засідання. Крім того, у Печерського районного суду м. Києва відсутня можливість сформувати колегію з допуском до державної таємниці.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне направити кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 32, 314, 331, 369, 371, 376, 615 КПК України,
У Х В А Л И В:
Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 01.09.2023 року включно.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 62022080020000039 від 03.03.2022 року стосовно вчинення ОСОБА_6 , злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст. 255. ч.1 ст.263, ч.1 ст. 263, ч.5 ст.407, ч.4, ст. 410, ч.4 ст. 410 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Печерський районний суд м. Києва.