«Побудова доводів та аргументів в позовній заяві до адміністративного суду. Характерні помилки при оформленні адміністративного позову» – у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів, який провів для колег Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.
На початку вебінару лектор відзначив на важливості обґрунтування позовних вимог, нагадавши елементи позову.
Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.
- Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально-правову вимоги позивача до відповідача.
- Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів, правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав. Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак, а також побудова стратегії захисту.
Правильне визначення предмету та підстав позову важливе, оскільки:
- Здійснюється розмежування позовів між різними видами судочинства (цивільне, адміністративне та господарське);
- За допомогою елементів позову здійснюється внутрішнє розмежування різних категорій справ в адміністративному судочинстві, що у свою чергу надає можливість визначити:
- вид провадження за яким необхідно слухати справу (спрощене, письмове або загальне),
- компетенція суду (відповідно вид, категорії справ, правовідносин),
- предмет доказування ( формування доказової бази),
- суть позовних та інших вимог, на які суд повинен дати відповідь у своєму рішенні,
- встановлюються межі судового розгляду.
Далі лектор зупинився на питанні побудови мотивувальної частини позову, нагадавши, що встановленню підлягають три види обставин:
- Обставини (факти), якими підтверджують сторони заявлені вимоги чи заперечення (предмет позову);
- Обставини, які мають інше значення для розгляду справи:
- Обставини, які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення у справі.
Спочатку проводиться встановлення та перевірка обставин спору:
- Перевірка наявності доказів у клієнта та збір доказів для підтвердження обставин вказаних клієнтом.
- Встановлення та пошук обставин, що можуть спростувати можливі доводи відповідача.
Наступним кроком є перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам, а саме:
- Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;
- Здійснюється логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);
- Формується висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.
Фактами, які підтверджують заявлені вимоги є:
- Наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача.
- Належність спірного права позивачу;
- Наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами;
- Реальність порушення прав;
- Правові наслідки порушення прав;
- Наявність інших обставин по справі.
Окрему увагу Олександр Ситников сфокусував на правилах формування обставин у позовній заяві:
- Способи викладу встановлених обставин: хронологічний і тематичний (предметний).
- Обставини справи викладаються так, як вони встановлені в ході підготовки позову.
- Щодо кожного окремо взятого факту слід навести засіб доказування, який цю обставину підтверджує.
- Джерела походження доказів повинні ретельно перевірятися та фіксуватись певними засобами.
- Будь-які сумніви щодо достовірності ваших доказів та викладених обставин повинні бути усунені та мати матеріальну основу. Ви повинні знайти об’єктивні підстави (обґрунтування) для усунення сумнівів у достовірності доказів.
- Висновки щодо оцінки обставин повинні були логічними та переконливими, а процес їх формування слід відображати у тексті позовної заяви.
Наступним чинником обґрунтування позовним вимог є юридична кваліфікація, яка передбачає наступні нюанси застосування:
- Норми права, які ви вважаєте за необхідне застосувати для вирішення спору, та мотиви їх застосування;
- Норми права, які ви вважаєте такими, що не підлягають застосуванню у вказаних правовідносинах, та мотиви їх незастосування;
- КАСУ (ст.160) не передбачає обов’язку позивача зазначати норми права в позовній заяві – визначення правового регулювання компетенція суду.
Розглядаючи питання юридичної кваліфікації, спікер навів алгоритм пошуку та застосування норм права:
- Аналіз норм прав з метою застосування або незастосування їх до встановлених правовідносин (пошук та підбір).
- Тлумачення (наведення аргументів) норм права, які ви вважаєте необхідним застосувати.
- Обґрунтування доцільності застосування обраних вами норм права до встановлених обставин по справі.
- Юридична кваліфікація (висновок щодо застосування норм права).
Олександр Ситников звернув увагу на необхідність розмежування мотивування та обґрунтування позовної заяви.
Відповідно до Кодексу з адміністративного судочинства України сфери застосування процесу мотивування:
- відхилення або врахування доказу (групи доказів);
- прийняття або відхилення аргументів;
- застосування (незастосування) норм права;
- висновків по певним обставинам справи.
Сфери застосування процесу обґрунтування:
- встановлення обставин;
- підтвердження певними фактами;
- доведеності певними доказами.
Серед характерних помилок при підготовці позовної заяви:
- Невірне або неповне зазначення реквізитів сторін, визначених п.2 ч.5 ст. 160 КАС України;
- Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується;
- Невідповідність викладення змісту позовних вимог, вимогам ст. 160 КАС України:
- у позовній заяві зміст позовних вимог взагалі не зазначений;
- неконкретизоване (не зазначено), які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються;
- не визначено вимог щодо кожного з відповідачів;
- не визначений спосіб захисту.
- інші недоліки.
Помилки при оформленні мотивувальної частини позову:
Невідповідність змісту положенням ст.160 КАС України:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
- у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Характерні помилки при подачі адміністративного позову:
- Несплата судового збору (неповна сплата, наявність та підтвердження пільг по сплаті збору, звільнення від сплати збору);
- Не надання доказів представництва;
- Не надання доказів дотримання строку звернення до адміністративного суду, або в разі пропущення строку, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин поважності пропущення такого строку;
- Недоліки під час подання додатків до заяви;
- Недодання суб’єктом владних повноважень доказів надіслання відповідачу та/або третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В огляді судової практики лектор зупинився на розгляді наслідків подання процесуальних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису. У Постанові КГС ВС від 08.07.2021 у справі № 916/3209/10 Суд зазначив, що скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений ч. 8 ст. 42, ч. 2 ст. 162 ГПК України.
Процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду і власноручне підписання ним заяв по суті справи. З огляду на це подання процесуальних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника) – штампа із зображенням підпису, який може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам ч. 2 ст. 4, статей 42, 46, ч. 2 ст. 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.
Звернув увагу лектор також на Постанову КАС ВС від 15 травня 2019 року у справі № 160/7450/18 стосовно порядку надання доказів при подачі позовної заяви до суду. Суд зазначив, що незважаючи на те, що подані позивачем до суду копії доказів зазначено не в додатках до позовної заяви, а в заяві про належні докази та подані вони разом із такою заявою, яка, в свою чергу, подана разом з позовною заявою, це не змінює сутності поданих доказів як додатків до позову та не звільняє позивача від обов’язку подання копій таких додатків у відповідності до кількості учасників справи відповідно до вимог процесуального закону.