У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Повернення податкових перевірок у 2024: стратегія дій адвоката, лектором якого виступив Яків Воронін, адвокат, доктор юридичних наук, доцент, голова Комітету з питань митного та податкового права НААУ, член Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки.
9 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон №3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» (реєстр. № 10016-д від 16.10.2023), який має на меті виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок. 8 грудня 2023 року Закон набрав чинності.
Прийнятий Закон суттєво змінює умови мораторію на проведення документальних планових і позапланових перевірок під час дії воєнного стану та передбачає встановлення мораторію на проведення фактичних перевірок в окремих випадках.
Яків Воронін зауважив, що з 01 грудня 2023 діє мораторій на проведення документальних перевірок:
- ФОП 1 та 2 груп до 01.12.2024 (крім пов’язаних з припиненням діяльності ФОП);
- платників з податковою адресою на: ТОТ до завершення окупації або на якій ведуться активні та можливі бойові дії до їх завершення, крім документальних позапланових перевірок:
- за зверненням платника;
- подано заперечення до акта або скаргу на ППР, в якій вимагається перегляд результатів перевірки або скасування ППР, якщо платник посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки (78.1.5);
- розпочато процедуру реорганізації чи припинення платника (78.1.7);
- платником подано декларацію, в якій заявлено про відшкодування ПДВ (78.1.8);
- контролюючим органом вищого рівня виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства (78.1.12);
- після проведення документальної планової або позапланової перевірки отримано документи від іноземних держорганів про порушення податкового та валютного законодавства (78.1.21)
- при виявленні порушень вимог валютного контролю.
Мораторій не поширюється на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться з підстав, встановлених: 78.1.1, 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ).
Мораторій розповсюджується на фактичні перевірки на ТОТ до завершення окупації або на якій ведуться активні та можливі бойові дії. Перелік таких територій визначається у встановленому Кабміном порядку.
Говорячи про дії адвоката під час проведення податкових перевірок, лектор розглянув ознаки реальності господарської операції, відсутність яких може стати підставою для прийняття податковою рішення про її нереальний характер, а саме:
- Принцип превалювання суті над формою:
- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає принцип превалювання сутності над формою, який полягає у тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- Контролюючі органи зосереджують увагу на тому, щоб перевірити, чи дійсно платники податків отримали товари чи послуги від контрагентів, як це зазначено в первинних документах;
- Фіктивна (на думку податкової) господарська операція відбувається, коли умови договору не виконуються повністю, особливо коли актив, який мав бути переданий за договором, не передається, а гроші сплачено;
- Претензія податкової не у відсутності документів, а у їх недостовірності щодо отриманого товару або послуги, що призводить до необґрунтованого завищення витрат у бухгалтерському та податковому обліку.
- Мета здійснення операції («ділова мета»)
Пункт 14.1.231 Податкового кодексу визначає, що розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
В огляді судової практики Яків Воронін сфокусував увагу на таких питаннях:
- Фіктивне підприємництво сумісне із законною господарською діяльністю? – постанова ВП ВС від 07.07.2022 № 160/3364/19
Визнання вироком суду у кримінальному провадженні підприємства фіктивним необов’язково означає, що всі його операції з усіма контрагентами були фіктивними за весь період його діяльності.
Водночас вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, тільки якщо він містить посилання саме на ці операції.
- Як впливають на платника недобросовісні податкові дії контрагента? – постанова ВС від 12.10.2022 № 160/11440/20
Наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
- Коли продаж у збиток (навіть на біржі) суперечить діловій меті? – постанова ВС від 21.01.2020 № 2а-0870/1161/11
Необов’язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті Об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Позивач був обізнаний щодо економічної ситуації на ринку металів та цін на енергоносії, тому продавав у збиток безпідставно.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.