09 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі колегії:
судді доповідача ОСОБА_1 ,
суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі – ОСОБА_4 ,
за участюпрокурора – ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника – ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м.Чернівці кримінальне провадження №42022132580000023 від 07.04.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Марківка Старобільського району Луганської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111,ч.7 ст. 111-1КК України,-
в с т а н о в и в :
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі – ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
Згідно розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 – 3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Статтями 1 – 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907, IV Женевською конвенцією 1949року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі – АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
07 квітня 2014року, за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі – АТО).
Виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14 квітня 2014 року № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
Визнання Верховною Радою України «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав – членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015року № 337-VIII.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014року.
Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Так, 21 лютого 2022року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
22 лютого 2022 року Президент РФ, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент РФ оголосив про рішення розпочати «спеціальну військову операцію» в Україні.
У подальшому близько 05 години ранку 24 лютого 2022 року збройні сили РФ спільно з підрозділами незаконних збройних формувань так званих «ДНР» і «ЛНР» здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, перетнули державний кордон України та вторглися на територію суверенної держави Україна .
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України 17 .05. 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація Російської Федерації – сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія – це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 року збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
Наведені вище факти розв`язання та ведення РФ агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв`язку з чим були достовірно відомі ОСОБА_8 .
Однак, у порушення наведених нормативно-правових актів національного та міжнародного права громадянка України ОСОБА_8 вчинила дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці, перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій РФ території України за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 з 06.06.2020 року обіймала посаду помічника голови суду Марківського районного суду Луганської області.
Відповідно до наказу Марківського районного суду Луганської області від 21 березня 2022 року № 21/04-03 «Про звільнення ОСОБА_8 » вона була звільнена з займаної посади.
Згідно з частиною першою статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
Помічник голови суду – це працівник патронатної служби, який забезпечує виконання суддею, обраним у встановленому порядку головою суду, адміністративних повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також повноважень щодо здійснення правосуддя.
В період з 12.03.2022 року по 15.03.2022 року, перебуваючи на території смт. Марківка, Старобільського району Луганської області за невстановлених обставин, громадянка України ОСОБА_8 , відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», будучи працівником апарату суду, під час воєнного стану та збройної агресії РФ, діючи умисно, добровільно вступила у злочинну змову з представниками так званої «Генеральної прокуратури ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, зайнявши посаду прокурора в незаконно створеній так званій «Прокуратурі Марківського району ЛНР» (мовою оригіналу – «Прокуратуре Марковского района ЛНР»), з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією окупованою РФ територією, надала добровільну згоду на проведення підривної діяльності проти України шляхом вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, а також здійснила перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Здійснивши, таким чином, перехід на бік ворога в умовах воєнного часу та надавши іноземній державі – РФ та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_8 почала працювати на посаді прокурора так званої «Прокуратури Марківського району ЛНР» (мовою оригіналу – «Прокуратуры Марковского района ЛНР»), що розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, смт. Марківка, площа Соборна, 4, та виконувати покладені на неї службові обов`язки прокурора так званої «Прокуратури Марківського району ЛНР» (мовою оригіналу – «Прокуратуры Марковского района ЛНР»).
Вказаними умисними діями ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечила становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі в утворенні незаконних правоохоронних органів так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної правоохоронної влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території Луганської області, надавши тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, державній безпеці України.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , у березні 2022 року (після 15.03.2022), будучи громадянкою України, перебуваючи на території селища міського типу Марківка Старобільського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора – Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», ОСОБА_8 умисно та протиправно, добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі – помічник прокурора Марківського району Генеральної прокуратури ЛНР (мовою оригіналу – «Помощник прокурора Марковского района Генеральной прокуратуры ЛНР»), що діє на території Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області.
У подальшому, 01.06.2022року, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді прокурора так званої «Прокуратури Марківського району ЛНР» (мовою оригіналу – «Прокуратуры Марковского района ЛНР»), продовжуючи свої злочинні дії, прийняла участь у заході, присвяченому Міжнародному дню дітей, у складі працівників так званої «Прокуратури Марківського району ЛНР» (мовою оригіналу – «Прокуратуры Марковского района ЛНР»), забезпечуючи таким чином становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі в утворенні незаконних правоохоронних органів, які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на тимчасово окупованій РФ території України.
Таким чином ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України – державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, а також ч. 7 ст. 1111КК України, а саме – добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме обвинувачується у тому, що вона в умовах воєнного стану вчинила дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці, перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій РФ території України.
Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні – є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 12.10.2022 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_8 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Обвинувачена ОСОБА_8 , будучи обізнана, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явилася, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр».
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Винуватість обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 7 ст. 111-1 КК України стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
–Витягом з ЄРДР по к/п №42022132580000023 від 07.04.2022року , який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (т.1 а.с. 1,);
–Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало повідомлення головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях щодо неправомірних дій з боку громадянки України ОСОБА_8 , яка полягає у тому, що остання перейшла на бік ворога у період воєнного стану та проведення заходів із відбиття збройної агресії підрозділів Збройних сил Російської Федерації, дана інформація підтверджується за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3
– протоколом огляду від 13.04.2022року, складеним прокурором Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області, згідно якого оглянуто інформацію у відкритій мережі Інтернет, зокрема, веб-ресурс «Інформаційне агентство «Вчасно» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщена стаття під назвою (мовою оригіналу) «Список колаборантів Луганської області поповнився новими іменами. Двоє колишніх працівників Національної поліції та ексслужителька Феміди поповнили компанію зрадників Луганської області….. ОСОБА_8, харківська експрацівниця районного суду, перейшла на бік російських загарбників та вступила до лав так званої «прокуратури ЛНР». Наразі займається фабрикацією кримінальних справ на марківчан із проукраїнськими поглядами», датований 04.04.2022 року о 12:15 год. Додатком 1 до протоколу, якими є знімки екрана комп`ютера – скріншоти Інтернет – сторінки, де розміщено публікацію Інтернет – ресурсу «Інформаційне агентство «Вчасно», яка розміщена 04.04.2022 року за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.2 а.с.90-97);
– протоколом огляду від 10.06.2022, складеним прокурором Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області, згідно якого оглянуто інформацію у відкритій мережі Інтернет, зокрема, веб-ресурс «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , де розміщена стаття під назвою (мовою оригіналу) «Работники прокуратуры Марковского района Луганской Народной Республики приняли участие в праздничном мероприятии, посвященном Международному дню защиты детей », яка розміщена 01.06.2022 року . В ході огляду встановлено 3 фотознімки та публікація на російській мові, про вітання дітей з Міжнародним днем захисту дітей. На всіх трьох фотознімках зображена особа жіночої статі , яка має чорне, довге волосся, худої стутри, середнього зросту, приблизно 1.6-1.7м. в камуфльованому одязі, на ногах кросівки чорного кольору з білою підошвою(Т.2 а.с.99-105);
– протоколом огляду від 21.07.2022 року, складеним прокурором Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області, згідно якого оглянуто СD-R диск із інформацією отриманою у АТ КБ «Приват Банк» а саме 3 файли на яких міститься «паспорт Громадянина України – ОСОБА_8 » «картка платника податків – ОСОБА_8 » та фото про отримання картки ОСОБА_8 , (Т.2 а.с.107-115);
– протоколом огляду від 07.07.2022 року, складеним слідчим 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України, згідно якого оглянуто інформацію у відкритій мережі Інтернет, зокрема, офіційного Інтернет-сайту «ГЕНЕРАЛЬНАЯ ПРОКУРАТУРА ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ» за посиланням « http://gplnr.su/ » та на вказаному сайті, за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_9 », розміщено новину у вигляді посту за назвою: « Начала свою деятельность прокуратура Марковского района Луганской Народной Республики (Т.2 а.с.153-158);
– протоколом огляду від 07.07.2022 року, складеним слідчим 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України,згідно якого оглянутоінформацію у відкритій мережі Інтернет, зокрема центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Інтернет-сайту « Миротворець » за посиланням « https://myrotvorets.center/ » та на вказаному сайті, за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_13 », у загальному доступі розміщено пост із назвою: «Изменник Родины. Пособник российско-фашистских захватчиков и террористов. Соучастник преступлений российской власти против Украины и ее граждан», зміст дослівно:
«Бывший сотрудник Марковского районного суда, пошла на сотрудничество с российско-фашистским агрессором. Поступила на службу в т.н. «прокуратуру лнр», занимается фабрикацией криминальных дел на граждан с проукраинской позицией. Дата публікації новини на сайті: 02 травня 2022 року о 22 год. 22 хв., розміщено новину у вигляді посту за назвою: «Начала свою деятельность прокуратура Марковского района Луганской Народной Республики (Т.2 а.с.160-164);
-висновком судово-портретної експертизи №336/1 від 10.09.2022 року, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, згідно якого встановлено , що на фотознімках №1-3 протоколу огляду від 07.07.2022, у файлах «photo_2022-06-01_16-19-54», «photo_2022-06-01 16-19-51», «photo_2022-06- 01 16-19-53», та копії особової картки Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_8 , зображена одна й та сама особа. (Т.2 а.с.183-193)
-протоколом огляду від 07.07.2022 року, складеним слідчим 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України,згідно якого оглянуто інформацію у відкритій мережі Інтернет, зокрема офіційний Інтернет-сайт «ГЕНЕРАЛЬНАЯ ПРОКУРАТУРА ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ» за посиланням: « http://gplnr.su/ » та на вказаному сайті, за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з назвою: « Работники прокуратуры Марковского района приняли участие в праздничном мероприятии, посвященном Международному дню защиты детей » (Т.2 а.с.196-202)
-вимогою ДІ МВС в м.Києїві за вихідним номером 78/3/3/3840 від 12.07.2022 року виданої на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із якої встановлено, що остання не притягувалася до кримінальної відповідальності. (Т.3 а.с.19-20)
-копією наказу №21/04-03 від 21 березня 2022 року, виданого Марківським районним судом Луганської області з якого встановлено, що ОСОБА_8 із посади помічника голови суду звільнено за власним бажанням. (т.3 а.с. 78)
– показаннями свідкаОСОБА_9 , який пояснив, що з 2006 року перебував на посаді співробітника охорони Марківського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.24.02.2022 виїхав з території смт. Марківка Старобільського району Луганської області у зв`язку із окупацією території смт. Марківка представниками так званої «ЛНР». У березні 2022 року під час спілкування зі знайомими, так і із мережі Інтернет йому стало відомо, щодо на території смт. Марківка почала функціонувати так звана «прокуратура Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». Від знайомих, які мешкають в смт. Марківка йому стало відомо, що в «прокуратуру Марковского района Генеральной прокуратуры ЛНР» влаштувалася працювати колишня помічниця голови суду Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_8 , із якою він знайомий особисто, проте жодних контактів з нею не підтримує. Познайомився з останньою, коли вона перебувала на посаді помічника голови суду Марківського районного суду Луганської області. Крім того, свідку відомо, що ОСОБА_8 добровільно погодилася зайняти посаду помічника прокурора в структурі «прокуратури Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». Також відомо, що ОСОБА_8 на даний час перебуває та мешкає на території тимчасово окупованого смт. Марківка Старобільського району Луганської області.
– показаннями свідка, який пояснив, щоз 2021 року перебував на посаді водія Марківського МРВ З управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 24.02.2022 року він виїхав з території с. Бондарівка Старобільського району Луганської області, у зв`язку із окупацією території Марківської ОТГ Старобільського району Луганської області представниками так званої «ЛНР». В квітні 2022 року, під час спілкування зі знайомими йому стало відомо, щодо на території смт. Марківка почала функціонувати «прокуратура Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». В подальшому, знайомі, що мешкали в смт. Марківка повідомили, що в «прокуратуру Марковского района Генеральной прокуратуры ЛНР» влаштувалася працювати колишня помічниця голови суду Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_8 .Із останньою знайомий особисто, проте жодних контактів з нею не підтримує. Познайомився з нею, коли вона перебувала на посаді помічника голови суду Марківського районного суду Луганської області. Крім того, в ході спілкування зі знайомими йому стало відомо, що ОСОБА_8 добровільно погодилася на посаду помічника прокурора в структурі т.зв. «прокуратури Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР».
Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом допиту свідкаОСОБА_10 , допитаного слідчим 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за участю ст.слідчого в ОВС, у приміщені Головного слідчого управління СБ України, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 33, каб. №307, з використанням технічних засобів фіксації. Свідок надав показання, що він з 2020 року перебував на посаді співробітника охорони Марківського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 24.02.2022року смт. Марківка Старобільського району Луганської області була окупована представниками так званої «ЛНР». У період з 24.02.2022р по кінець березня 2022 року був можливий виїзд із окупованої території. Він 24.02.2022 виїхав з території смт. Марківка Старобільського району Луганської обл. У березні 2022 року під час спілкування зі знайомими, дізнався, що на території смт. Марківка почала працювати «прокуратура Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». Тоді ж і йому стало відомо, що в «прокуратурі Марковского района Генеральной прокуратуры ЛНР» працює колишня помічниця голови суду Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_8 , із якою свідок знайомий особисто, як із мешканкою смт. Марківка. Відомо, що ОСОБА_11 перебувала на посаді помічника голови суду Марківського районного суду Луганської області, та, що ОСОБА_8 добровільно погодилася на посаду помічника прокурора в структурі «прокуратури Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». Також відомо, що ОСОБА_8 на даний час перебуває та мешкає на території тимчасово окупованої смт. Марківка Старобільського району Луганської області.
Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом допиту свідка ОСОБА_12 , яка була допитана слідчим слідчого відділу УСБУ в Житомирській області, у приміщені службового кабінету №312-1, за адресою: м. Житомир, вул. Соборна, 1, з використанням технічних засобів фіксації, встановлено, що свідок ОСОБА_12 з 2015 року працювала на посаді голови суду Марківського районного суду Луганської області. 24.02.2022 року смт. Марківка Старобільського району Луганської області була окупована представниками так званої «ЛНР». Цього ж дня , 24.02.2022 року, свідок виїхала з території смт. Марківка Старобільського району Луганської області. У березні 2022 року із телеграм каналу «Зрадники Луганщини» свідку стало відомо, що її помічниця ОСОБА_8 почала працювати в «прокуратурі Марковского района Генеральной прокуратуры ЛНР». Із ОСОБА_8 свідок знайома особисто, бо остання працювала її помічницею із 2015 року. На даний момент жодних контактів ОСОБА_12 з ОСОБА_8 не підтримує. Свідку не відомо, чому ОСОБА_8 погодилася на посаду помічника прокурора в структурі «прокуратури Марковского района Генеральной прокуратури ЛНР». Коли ОСОБА_12 виїжджала з смт. Марківка Старобільського району Луганської області, то ОСОБА_8 залишилася проживати на території тимчасово окупованої смт. Марківка.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 , будучи громадянкою України, добровільно, умисно перейшла на бік ворога для завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, а також добровільно зайняла посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій РФ території України, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.111, ч.7 ст. 111-1 КК України.
У відповідності до ст.12 КК України, кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
Обставини, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , судом не встановлені.
Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , судом не встановлені
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкцій встановлених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженої і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_8 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_8 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_8 на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 368, 370, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в :
ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання:
– за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного особистого майна;
– за ч.7 ст. 111-1 КК України – у виді 12 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади? державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно – розпорядчих функцій, з конфіскацією всього належного майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточно ОСОБА_8 покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади? державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно – розпорядчих функцій на строк дванадцять років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
Залишити ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади? державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно – розпорядчих функцій, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Витрати на залучення експертів, які становлять 5661.10 грн. стягнути з засудженої ОСОБА_8 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду вручити всім учасникам кримінального провадження.
Суддя доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3