Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за ухвалою слідчого судді місцевого суду скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні нею
кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК.
За ухвалою апеляційного суду залишено без зміни ухвалу слідчого судді.
За ухвалою апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу на ухвалу слідчого
судді місцевого суду представнику потерпілого ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Підстави розгляду кримінального провадження ОП: необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах та забезпечення єдності судової практики щодо кола суб’єктів апеляційного
оскарження ухвал слідчого судді, постановлених в порядку, передбаченому статтями 306, 307 КПК.
Позиція ОП: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ОП: аналіз положень ч. 3 ст. 306 КПК, яка регламентує
порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, дозволяє зробити висновок щодо
кола суб’єктів такого провадження, а отже, й кола суб’єктів, які можуть оскаржити рішення слідчого судді в апеляційному порядку у випадках, передбачених ч. 3 ст. 307 КПК та частинами 1, 2 ст. 309 КПК.
Так, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії
чи бездіяльність яких оскаржується.
На слідчого суддю не покладається обов’язок повідомляти про час та місце
розгляду такої скарги усім іншим учасникам кримінального провадження, крім тих, що прямо зазначені в ч. 3 ст. 306 КПК та направляти їм копію ухвали, постановлену за результатами такого розгляду, з роз’ясненням права на її оскарження у випадках, передбачених законом.
Таким чином, суб’єктний склад забезпечувальних проваджень не є тотожним
суб’єктному складу основного кримінального провадження. Саме такий підхід, на думку колегії суддів, відображає логіку законодавця стосовно нормативної
регламентації забезпечувальних проваджень. Інше б свідчило про недотримання
законності як загальної засади кримінального провадження, відповідно до якої,
згідно з доктринальним тлумаченням, особа має бути своєчасно допущена до провадження, їй повинні бути роз’яснені її права та обов’язки та надана реальна
можливість реалізувати права.
З огляду на положення ст. 55 КПК потерпілий є учасником кримінального та судового провадження, однак не належить до жодної зі сторін кримінального
провадження. Лише у випадку, коли прокурор відмовився від підтримання
державного обвинувачення в суді, а потерпілий погодився підтримувати
обвинувачення в суді, потерпілий користується усіма правами сторони
обвинувачення під час судового розгляду (частини 2 та 4 ст. 340 КПК). Потерпілий на стадії досудового розслідування правами сторони обвинувачення не наділений та, відповідно, не користується, а перелік його прав та обов’язків передбачено у статтях 56–57 КПК.
Так, порядок оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені під час досудового розслідування, та їх перелік передбачені частинами 1, 2 ст. 309 КПК.
Серед таких ухвал передбачено ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру, яка в силу положень ч. 2 зазначеної норми КПК може оскаржуватися під час досудового розслідування в апеляційному порядку. Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу визначено ст. 393 КПК. Водночас, відповідно до положення п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК, апеляційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Таким чином, з огляду на положення наведених правових норм, законодавчо не визначено право потерпілого, його законного представника чи представника
оскаржити в апеляційному порядку постановлене слідчим суддею судове рішення про скасування повідомлення про підозру.
Крім того, про відсутність у потерпілого або його законного представника чи представника права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді постановленої за результатом розгляду скарги про скасування повідомлення про підозру, свідчать і положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК.
Беручи до уваги вищевикладене, потерпілий або його законний представник чи представник не є особами, які мають право оскаржити в апеляційному порядку
постановлену на стадії досудового розслідування ухвалу слідчого судді про
скасування повідомлення про підозру, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 2 ст. 309, п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після надходження
апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 після надходження та вивчення матеріалів провадження було установлено, що апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена таким правом її подавати. Суддя повернув апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК. Вказане, на думку ВС, є порушенням норм КПК, оскільки ухвалу про повернення апеляційної скарги суддя апеляційного суду може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду). Однак у цьому конкретному випадку повернення апеляційної скарги без постановлення рішення про його закриття не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Висновок: відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 2 ст. 309, п. 10 ч. 1 ст. 303
КПК потерпілий або його законний представник чи представник не є особами,
які мають право оскаржити в апеляційному порядку постановлену на стадії
досудового розслідування ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру.
Детальніше з текстом постанови ВС від 04.10.2021 у справі No 756/10189/20 (провадження No 51-517кмо21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/10021476
З окремою думкою можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100352399
Аналогічна правова позиція:
– постанова ВС від 21.10.2021 у справі No 757/53287/20 (провадження No 51-1672км21) за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/10054488