Потерпілий або його адвокат не мають право оскаржити в апеляції постановлену на стадії досудового розслідування ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру

Суддя Касаційного кримінального суду ВС Сергій Фомін узяв участь у VIIІ Конференції з кримінального права та процесу.

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

За останні роки ВС вирішив велику кількість питань щодо застосування норм як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, це стосується визначення належності суб’єкта як передумови допустимості отриманих доказів.

Так, у постанові у справі № 640/5023/19 об’єднана палата ККС ВС зробила висновок, що в разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснити досудове розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК України, вказані уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матимуть місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК України та порушення вимог статей 214, 216 КПК України.

Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

Крім того, спікер зазначив, що недавно ОП ККС ВС надала відповідь на питання про те, чи може потерпілий або його законний представник чи представник подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру. Так, об’єднана палата дійшла висновку, що потерпілий або його законний представник чи представник не є особами, які мають право оскаржити в апеляційному порядку постановлену на стадії досудового розслідування ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру (постанова від 4 жовтня у справі № 756/10189/20).

Об’єднана палата зазначила, що суб’єктний склад забезпечувальних проваджень не є тотожним суб’єктному складу основного кримінального провадження. Саме такий підхід відображає логіку законодавця стосовно нормативної регламентації забезпечувальних проваджень. Інше б свідчило про недотримання законності як загальної засади кримінального провадження, відповідно до якої, згідно з доктринальним тлумаченням, особа має бути своєчасно допущена до провадження, їй повинні бути роз’яснені її права та обов’язки і надана реальна можливість реалізувати права.