Верховний Суд усебічно розглядає питання ефективності способів захисту порушеного права, зокрема крізь призму принципу диспозитивності.
Таку думку висловила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, повідомляє Судова влада.
Водночас ВС традиційно звертає особливу увагу на способи захисту, які підлягають застосуванню судами. Відповідно до усталеної позиції позовні вимоги підлягають задоволенню, якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не тільки передбачений законом або договором, а й ефективний для захисту порушеного права в таких правовідносинах.
Крім того, очільниця КГС ВС акцентувала на ст. 2 ГПК України, яка вказує на поняття ефективності застосованих способів захисту як на неодмінну притаманну складову, до якої належить завдання господарського судочинства, зокрема справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд і учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Як зауважила Лариса Рогач, практика ВС щодо способів захисту базується на двох основних взаємопов’язаних принципах: спосіб захисту має бути належним та ефективним; має дотримуватися принцип процесуальної економії. Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Крім того, судовий захист має бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Говорячи про право на доступ до правосуддя та належний судовий захист, очільниця КГС ВС зазначила, що суттєвою складовою є забезпечення виконання судового рішення. Як наголосила Лариса Рогач, рішення має бути не тільки проголошене іменем України, але й виконане. Проблема полягає в тому, що якщо судове рішення не виконано, це призводить до негативних наслідків і позначається на іміджі не тільки суду, але й держави.
Зміни суспільних підходів і законодавства спричинили істотні зміни в судовій практиці. Завдання, яке зараз ставить перед собою ВС, – справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, запобігання зловживанням процесуальними правами і маніпулюванням юрисдикціями для штучного подвоєння справ, щоб судові рішення виконувалися, щоб не розхитувалася юридична визначеність і остаточність судового рішення.