Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Шкода, завдана булінгом: актуальна судова практика і практичні поради по відшкодуванню».
Безумовно, булінг – негативне явище, що призводить до педагогічних (шкільна дезадаптація, академічна неуспішність), психологічних (психологічні розлади, заниження самооцінки, асоціалізація) та медичних (шкода здоров’ю у різних виявах, травматизація, поширення наркоманії та алкоголізму) наслідків. Тому важливо вчасно розпізнати булінг та належним чином на нього відреагувати.
Для булінгу характерні такі ознаки:
- це різновид насильства;
- вчиняється навмисно;
- не носить характеру самозахисту;
- довготривале/повторюване діяння (дія чи бездіяльність);
- вчиняється зі сторони індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно особи;
- відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет);
- спричиняє шкоду здоров’ю, а також посягає на честь, гідність особи.
До питання заходів протидії булінгу у своїй практиці звертався Європейський суд з прав людини. У справі «F.O. V. CROATIA» (№ 29555/13 від 22 квітня 2021 р.) Суд вказав, що національні органи повинні забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження в закладах освіти, включаючи відповідні кримінально-правові, цивільні, адміністративні та професійні заходи. У зв’язку з еволюцією соціальних установок та правових стандартів щодо застосування заходів дисципліни щодо дітей визнано необхідність захисту дітей від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження.
За вчинення булінгу встановлена адміністративна відповідальність, що передбачена статтею 173-4 КУпАП. Із системного тлумачення диспозиції ст. 173-4 КУпАП та п.3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» випливає, що для булінгу як адміністративного правопорушення характерні такі ознаки:
- систематичні дії чи бездіяльність (конкретні епізоди в сукупності);
- полягає у різних формах насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне;
- вчиняється як очно так і дистанційно, у т.ч., з використанням засобів телекомунікацій;
- відбувається виключно між учасниками освітнього процесу, за обов’язкової участі дитини (між учнями, між учнями та вчителем);
- вчиняється умисно;
- дійсним або ймовірним наслідком є шкода психічному або фізичному здоров’ю.
За вчинення булінгу кривдника може бути притягнуто до дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність може полягати у виді відрахування учня з закладу освіти чи накладенні стягнення за порушення трудової дисципліни на вчителя.
Серед підстав звільнення педагогічного працівника в ситуації булінгу на практиці варто відзначити такі як:
- – виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- – систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- – вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п.3 ст. 41 КЗпП);
- – порушення умов контракту (п. 8 ст. 36 КЗпП).
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні матеріальної і моральної шкоди на загальних підставах, а також з урахуванням особливостей відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітньою особою, чи батьками, позбавленими батьківських прав. Варто приділити увагу практичним аспектам відшкодування шкоди, завданою працівником під час виконання службових обов’язків та реалізації права зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Лариса Гретченко підкреслила, що основою притягнення до відповідальності за вчинене цькування є належне документування кожного епізоду насильства, та навела примірний перелік доказів:
- заява/повідомлення батьків про цькування дитини;
- інформаційне повідомлення керівника школи про виявлений булінг;
- доповідна записка класного наставника чи іншого вчителя про факт цькування;
- комісійний акт педагогічних працівників, психолога та медичного працівника закладу освіти про обставини та наслідки події;
- записи в щоденнику про неодноразовість конфліктів за участі дитини, запрошення батьків на бесіду до школи;
- характеристика учасників процесу за місцем навчання та та/або проживання;
- пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
- пояснення потерпілого;
- пояснення свідків, батьків, вчителів, інших осіб;
- речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого;
- матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування;
- інші письмові документи щодо факту цькування;
- медична документація;
- висновок експерта (якщо завдана фізична чи психологічна шкода);
- протокол про адміністративне правопорушення;
- протоколи допиту правопорушника, потерпілого, свідків.
Серед інструментів збору інформації/доказів в ситуації булінгу виокремлено:
- звернення (скарга, заява, пропозиція);
- одночасне повідомлення про булінг різним суб’єктам реагування для збору і перевірки даних в межах повноважень;
- адвокатський запит;
- запит на публічну інформацію;
- запит на доступ до персональних даних;
- запит на ознайомлення з матеріалами комісійної перевірки в закладі освіти;
- висновок психолога, судового експерта (за особистим зверненням, на договірних засадах);
- опитування учасників освітнього процесу (усна інфо/свідчення як доказ);
- тимчасовий доступ до речей і документів згідно КПК;
- витребування/забезпечення доказів в порядку ЦПК;
- запит на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
В огляді судової практики Лариса Гретченко сфокусувала увагу на справах про відшкодування шкоди, завданої булінгом, та стягнення її з різних категорій учасників освітнього процесу:
- із закладу освіти (як приклад, рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 17.03.2021 р. у справі № 554/1387/19);
- з батьків малолітніх дітей ( як приклад, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 р. у справі № 171/2003/20);
- з педагога (як приклад, Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2021 р. у справі № 279/5580/19).
Також лектор звернула увагу на нову практику, що формується у справах про булінг – про відшкодування моральної шкоди, завданої державним органом, та навела як приклад рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2023 р. по справі № 372/3968/22.