Про шкоду, завдану внаслідок ДТП: практичні аспекти страхового відшкодування розповіла адвокат, секретар Комітету НААУ з питань цивільного права і процесу Валерія Шкварко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками шкоду, завдану внаслідок ДТП, а саме:
- 1. Коло осіб, що несуть відповідальність за завдання шкоду внаслідок ДТП.
- 2. Строки звернення для відшкодування шкоди.
- 3. Стягнення шкоди заподіяної життю, здоров’ю та втраченого доходу внаслідок утрати працездатності.
- 4. Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо відшкодування шкоди.
У рамках характеристики шкоди, завданої внаслідок ДТП акцентовано на наступному:
1. Коло осіб, що несуть відповідальність за завдання шкоду внаслідок ДТП:
- Страхова компанія
Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. (Постанова ВП ВС від 04.07.2018 р., справа № 755/18006/15-ц).
- Винна особа в ДТП
Правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні (Постанов Верховного Суду України від 02.12.2015 року, справа № 6-691цс15).
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації (Постанова Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Страховик не покриває знос/амортизацію та розмір франшизи, в окремих випадках ПДВ. Така шкода лягає на винного в ДТП.
- МТСБУ
Відшкодувує в разі:
- – визнання банкрутом та/або ліквідований страховик
- – відсутності полісу
- – винний водій зник з місця події
- – особа має автоматичне страхування
МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт «ґ» частини першої статті 41 Закону), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика – повного члена МТСБУ у таких самих випадках (підпункт «а» п. 41.2 ст. 41 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Постанова ВП ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).
- Роботодавець
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України. (Постанова ВП ВС від 01.03.2018 року, справа № 201/14573/16-ц (провадження № 61-216св17).
2. Строки звернення для відшкодування шкоди
Постановами ВС КЦС закріплено дотримання заявниками саме річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17;
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц;
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц.
3. Стягнення шкоди заподіяної життю, здоров’ю та втраченого доходу внаслідок утрати працездатності
Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19;
- Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19;
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18).
4. Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо відшкодування шкоди
За змістом статті 979 ЦК України договір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов’язанням. Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання. (Постанова ВП ВС від 20.06.2018 року, справа № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18).
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц;
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 456/3525/15;
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18;
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.