Види страхування та стягнення відшкодування в ДТП: адвокат Валерія Шкварко

В ст. 1 ЗУ “Про страхування” зазначається, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов’язковим.

Про види страхування та стягнення відшкодування в ДТП розповіла адвокат, секретар Комітету НААУ з питань цивільного права і процесу Валерія Шкварко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками види страхування та стягнення відшкодування в ДТП, а саме:

  • 1. Критерії вибору страховика.
  • 2. Види страхування.
  • 3. Дії при настанні страхового випадку.
  • 4. Звернення з заявою про відшкодування та її розгляд.
  • 5. Межі відповідальності страховика.
  • 6. Відповідальність за прострочення відшкодування.

У рамках характеристики видів страхування та стягнення відшкодування в ДТП акцентовано на наступному:

1. Критерії вибору страховика

Згідно ст. 2 ЗУ “Про страхування” страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України “Про господарські товариства”, з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

При виборі страховика першочергово звертаємо увагу на:

  • – Ліцензія;
  • – Тарифи;
  • – Рейтинг страхових компаній;
  • – Чи є учасником угоди про пряме врегулювання збитків

2. Види страхування:

  • АВТОЦИВІЛКА – обов’язковий вид страхування;
  • ДЦВ – добровільне страховування цивільної відповідальності;
  • ЗЕЛЕНА КАРТА – страхування авто за кордоном (автоцивілка);
  • КАСКО – необов’язкове страхування авто.

3. Дії при настанні страхового випадку:

  • – негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; – увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
  • – не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
  • – вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
  • – повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
  • – вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;
  • – до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки);
  • – Повідомити страхову компанію про страховий випадок.

4. Звернення з заявою про відшкодування та її розгляд

33.1.4 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.

Строк розгляду заяви та повідомлення про прийняте рішення становить до 90 днів (ст. 36 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Постановами ВС КЦС закріплено дотримання заявниками річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.

  • Постанова ВП ВС від 11.12.2019 року, справа № 465/4287/15
  • Постанова ВП ВС від 14.12.2021 року, справа № 147/66/17

5. Межі відповідальності страховика:

  • Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Постанова ВП ВС від 04.07.2018 року, справа № 755/18006/15-ц.
  • Страховик не покриває знос/амортизацію та розмір франшизи, в окремих випадках ПДВ. Така шкода лягає на винного в ДТП.

Правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні (Постанов Верховного Суду України від 02.12.2015 року, справа № 6-691цс15).

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації (Постанова Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»

  • МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт «ґ» частини першої статті 41 Закону), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика – повного члена МТСБУ у таких самих випадках (підпункт «а» п. 41.2 ст. 41 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Постанова ВП ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).

Відшкодовує в разі:

  • – визнання банкрутом та/або ліквідований страховик;
  • – відсутності полісу;
  • – винний водій зник з місця події;
  • – особа має автоматичне страхування.
  • Роботодавець. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільноправовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України. (Постанова ВП ВС від 01.03.2018 року, справа № 201/14573/16-ц (провадження № 61-216св17).

6. Відповідальність за прострочення відшкодування

За змістом статті 979 ЦК України договір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов’язанням. Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання. (Постанова ВП ВС від 20.06.2018 року, справа № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18).

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.