Правнича допомога потерпілим від домашнього насильства. Про адімністративно-правовий аспект адвокат Ірина Попіка

Домашнє насильство — це не конфлікт, а правопорушення з чіткими юридичними ознаками, яке потребує негайного, комплексного та доказового реагування, де роль адвоката є ключовою на кожному етапі захисту.

Про правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект розповіла адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ Ірина Попіка під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства, а саме:

  • 1. Покроковий порядок надання правничої допомоги постраждалим від домашнього насильства.
  • 2. Захист прав дитини: коли дитина визнається потерпілою (врахування останніх законодавчих змін).
  • 3. Порядок винесення термінового заборонного припису та видачі обмежувального припису (ключові відмінності між терміновим заборонним та обмежувальним приписами).
  • 4. Особливості доказування у справах про адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства та видачу обмежувального припису.
  • 5. Актуальна судова практика у справах про притягнення кривдників до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП та у справах про видачу обмежувальних приписів; релевантна практика Європейського суду з прав людини.

У рамках характеристики правничої допомоги потерпілим від домашнього насильства акцентовано на наступному:

1. Покроковий порядок надання правничої допомоги постраждалим від домашнього насильства

1) Первинне звернення постраждалої особи:

  • виклик поліції або подання заяви про вчинення домашнього насильства;
  • інформування про права та доступні сервіси підтримки (соціальні, психологічні, правові).

2) Реагування поліції:

  • вимога складання протоколу за ст. 173-2 КУпАП;
  • ініціювання винесення термінового заборонного припису (ТЗП);
  • можливе затримання кривдника до 3 або 12 годин для з’ясування обставин.

3) Забезпечення безпеки постраждалої:

  • скерування до загальних або спеціалізованих служб підтримки (притулки, мобільні бригади, центри допомоги).

4) Судовий захист:

  • представництво у справі про адміністративну відповідальність кривдника;
  • за необхідності — звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

2. Захист прав дитини: коли дитина визнається потерпілою (з урахуванням останніх змін)

Дитина визнається потерпілою, якщо домашнє насильство або насильство за ознакою статі:

  • вчинене у присутності дитини;
  • незалежно від того, чи заподіяно дитині безпосередню шкоду.

Цей підхід відповідає стандартам ЄСПЛ щодо особливого захисту дітей від насильства в сім’ї.

3. Порядок винесення термінового заборонного припису та видачі обмежувального припису

Терміновий заборонний припис (ТЗП):

  • виноситься уповноваженим підрозділом поліції;
  • строк дії — до 10 діб;
  • може виноситись за заявою постраждалої або з ініціативи поліції після оцінки ризиків;
  • пріоритет — безпека постраждалої, незалежно від майнових прав кривдника.

Можливі заходи ТЗП:

  • зобов’язання залишити місце проживання;
  • заборона входу та контактування;
  • обов’язок повідомити поліцію про місце тимчасового перебування.

Обмежувальний припис:

  • видається виключно судом;
  • підставою є наявність ризиків повторного насильства;
  • заявники: постраждала особа, законні представники дитини, орган опіки та піклування тощо.

Ключова відмінність:

  • ТЗП — екстрений поліцейський захід;
  • обмежувальний припис — судовий превентивний захід, що потребує належного доказування ризиків.

4. Особливості доказування у справах за ст. 173-2 КУпАП та щодо обмежувального припису

Адміністративна відповідальність (ст. 173-2 КУпАП):

Для складу правопорушення обов’язкова сукупність ознак:

  • умисність;
  • спричинення шкоди;
  • порушення прав і свобод;
  • перевага сил кривдника.

За відсутності хоча б однієї ознаки дії не можуть кваліфікуватися як домашнє насильство.

Обмежувальний припис:

Докази повинні підтверджувати:

  • місце та обставини насильства;
  • ризики безпеки постраждалої особи;
  • імовірність повторного або більш тяжкого насильства.

5. Актуальна судова практика та практика ЄСПЛ

Судова практика ВС:

  • Постанова ВС від 05.03.2024 у справі № 447/3095/22: Наявність ТЗП сама по собі не є безумовною підставою для обмежувального припису.
  • Постанова ВС від 10.10.2023 у справі № 466/4439/22: Звернення до поліції без належних доказів не підтверджує факту домашнього насильства.
  • Постанова ВС від 07.11.2023 у справі № 676/265/23: Домашнє насильство відрізняється від звичайного конфлікту за сукупністю ознак.
  • Постанова ВС від 13.12.2023 у справі № 607/3234/23: Спори щодо виховання дитини не вирішуються через обмежувальний припис.
  • Постанова ВС від 28.05.2025 у справі № 761/44907/24: Систематичність насильства оцінюється за повторюваністю дій та неефективністю попередніх заходів.

Практика ЄСПЛ;

  • «Курт проти Австрії» (№ 62903/15);
  • «Ланді проти Італії» (№ 10929/19);
  • «М.Дж. проти Туреччини» (№ 646/10);
  • «Левчук проти України» (№ 17496/19);
  • «Івашків проти України» (№ 59670/14);
  • «Д.М.Д. проти Румунії» (№ 23022/13).

ЄСПЛ послідовно підкреслює обов’язок держави забезпечити ефективний захист постраждалих, зокрема дітей, і превентивне реагування на ризики домашнього насильства.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.