Домашнє насильство — це не конфлікт, а правопорушення з чіткими юридичними ознаками, яке потребує негайного, комплексного та доказового реагування, де роль адвоката є ключовою на кожному етапі захисту.
Про правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект розповіла адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ Ірина Попіка під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства, а саме:
- 1. Покроковий порядок надання правничої допомоги постраждалим від домашнього насильства.
- 2. Захист прав дитини: коли дитина визнається потерпілою (врахування останніх законодавчих змін).
- 3. Порядок винесення термінового заборонного припису та видачі обмежувального припису (ключові відмінності між терміновим заборонним та обмежувальним приписами).
- 4. Особливості доказування у справах про адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства та видачу обмежувального припису.
- 5. Актуальна судова практика у справах про притягнення кривдників до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП та у справах про видачу обмежувальних приписів; релевантна практика Європейського суду з прав людини.
У рамках характеристики правничої допомоги потерпілим від домашнього насильства акцентовано на наступному:
1. Покроковий порядок надання правничої допомоги постраждалим від домашнього насильства
1) Первинне звернення постраждалої особи:
- виклик поліції або подання заяви про вчинення домашнього насильства;
- інформування про права та доступні сервіси підтримки (соціальні, психологічні, правові).
2) Реагування поліції:
- вимога складання протоколу за ст. 173-2 КУпАП;
- ініціювання винесення термінового заборонного припису (ТЗП);
- можливе затримання кривдника до 3 або 12 годин для з’ясування обставин.
3) Забезпечення безпеки постраждалої:
- скерування до загальних або спеціалізованих служб підтримки (притулки, мобільні бригади, центри допомоги).
4) Судовий захист:
- представництво у справі про адміністративну відповідальність кривдника;
- за необхідності — звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
2. Захист прав дитини: коли дитина визнається потерпілою (з урахуванням останніх змін)
Дитина визнається потерпілою, якщо домашнє насильство або насильство за ознакою статі:
- вчинене у присутності дитини;
- незалежно від того, чи заподіяно дитині безпосередню шкоду.
Цей підхід відповідає стандартам ЄСПЛ щодо особливого захисту дітей від насильства в сім’ї.
3. Порядок винесення термінового заборонного припису та видачі обмежувального припису
Терміновий заборонний припис (ТЗП):
- виноситься уповноваженим підрозділом поліції;
- строк дії — до 10 діб;
- може виноситись за заявою постраждалої або з ініціативи поліції після оцінки ризиків;
- пріоритет — безпека постраждалої, незалежно від майнових прав кривдника.
Можливі заходи ТЗП:
- зобов’язання залишити місце проживання;
- заборона входу та контактування;
- обов’язок повідомити поліцію про місце тимчасового перебування.
Обмежувальний припис:
- видається виключно судом;
- підставою є наявність ризиків повторного насильства;
- заявники: постраждала особа, законні представники дитини, орган опіки та піклування тощо.
Ключова відмінність:
- ТЗП — екстрений поліцейський захід;
- обмежувальний припис — судовий превентивний захід, що потребує належного доказування ризиків.
4. Особливості доказування у справах за ст. 173-2 КУпАП та щодо обмежувального припису
Адміністративна відповідальність (ст. 173-2 КУпАП):
Для складу правопорушення обов’язкова сукупність ознак:
- умисність;
- спричинення шкоди;
- порушення прав і свобод;
- перевага сил кривдника.
За відсутності хоча б однієї ознаки дії не можуть кваліфікуватися як домашнє насильство.
Обмежувальний припис:
Докази повинні підтверджувати:
- місце та обставини насильства;
- ризики безпеки постраждалої особи;
- імовірність повторного або більш тяжкого насильства.
5. Актуальна судова практика та практика ЄСПЛ
Судова практика ВС:
- Постанова ВС від 05.03.2024 у справі № 447/3095/22: Наявність ТЗП сама по собі не є безумовною підставою для обмежувального припису.
- Постанова ВС від 10.10.2023 у справі № 466/4439/22: Звернення до поліції без належних доказів не підтверджує факту домашнього насильства.
- Постанова ВС від 07.11.2023 у справі № 676/265/23: Домашнє насильство відрізняється від звичайного конфлікту за сукупністю ознак.
- Постанова ВС від 13.12.2023 у справі № 607/3234/23: Спори щодо виховання дитини не вирішуються через обмежувальний припис.
- Постанова ВС від 28.05.2025 у справі № 761/44907/24: Систематичність насильства оцінюється за повторюваністю дій та неефективністю попередніх заходів.
Практика ЄСПЛ;
- «Курт проти Австрії» (№ 62903/15);
- «Ланді проти Італії» (№ 10929/19);
- «М.Дж. проти Туреччини» (№ 646/10);
- «Левчук проти України» (№ 17496/19);
- «Івашків проти України» (№ 59670/14);
- «Д.М.Д. проти Румунії» (№ 23022/13).
ЄСПЛ послідовно підкреслює обов’язок держави забезпечити ефективний захист постраждалих, зокрема дітей, і превентивне реагування на ризики домашнього насильства.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.