У Вищій школі адвокатури адвокат, член Ради Комітету НААУ з питань сімейного права Попіка Ірина провела вебінар на тему «Практичні аспекти стягнення додаткових витрат на утримання дитини».
Лектор зазначила, що законодавство гарантує право дитині на достатній життєвий рівень та визначає обов’язок батьків забезпечити дитині гідні умови життя. Обов’язок батьків утримувати дитину не обмежується лише сплатою аліментів, а й включає в себе участь в додаткових витратах на дитину.
Так, частиною 1 статті 185 Сімейного кодексу України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Додаткові витрати на утримання дитини можуть стягуватися лише з батьків дитини (батька або матері). Право заявити таку вимогу має право той з батьків, хто здійснив такі витрати. Саме на позивача покладається обов’язок довести, що додаткові витрати існують та вони викликані саме особливими обставинами. Варто зауважити, що позбавлення особи батьківських прав не звільняє від обов’язку брати участь в додаткових витратах на утримання дитини. Також такий обов’язок не залежить від того, з ким з батьків дитина проживає.
Важливо мати на увазі, що додаткові витрати на утримання дитини – це не додаткові кошти, які слід стягувати з платника аліментів через те, що сума аліментів не покриває всіх необхідних витрат на дитину, які включають в себе, зокрема, придбання одягу, взуття, іграшок, продуктів харчування, підручників, оплату навчання в школі, дошкільному навчальному закладі, проведення дозвілля дитини. В такому разі потрібно вирішувати питання про збільшення розміру аліментів.
Додаткові витрати повинні бути зумовлені особливими обставинами. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті) (постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19).
При цьому визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, івониє індивідуальнимив кожному конкретному випадку.
До прикладу, додатковими витратами на утримання дітей можуть визнаватися витрати:
- на лікування;
- на оздоровлення (постанова Львівського апеляційного суду від 18.02.2020 у справі № 466/667/19);
- придбання ноутбуку, який був необхідний для забезпечення отримання дитиною освіти у зв’язку з запровадження дистанційної форми навчання через ковідні обмеження (постанова Сумського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі № 585/1114/21);
- оплата за відвідування дитиною приватного дитячого садка, оскільки необхідність відвудування саме приватного дошкільного навчального закладу викликана особливими обставинами – хворобами дитини та необхідністю отримувати особливий догляд та харчування (постанова Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №607/12170/20);
- оплата послуг із організації вступу дитини до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу за кордон, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №640/15771/19).
Лектор навела приклади з судової практики, які дають розуміння того, які обставини, зазвичай не визнаються особливими обставинами, що зумовлюють обов’язок батьків брати участь в додаткових витратах на дитину:
- відвідування дитиною приватного дитячого садка за бажанням одного з батьків без погодження з іншим та за відсутності необхідності, зумовленої особливими обставинами (наприклад, спеціальне харчування, догляд) (постанова Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 369/11745/16-ц);
- відвідування спортивної секції, басейну та дитячого гуртка малювання (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 205/4622/16-ц; від 19.04.2023 у справі № 760/10847/20;
- вартість поїздки та відпочинку на морі (без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням), придбаних медикаментів першої необхідності і харчування (постанови Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 720/1119/17; від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19; від 19.04.2023 у справі № 760/10847/20-ц);
- навчання дитини в приватній школі за бажанням одного з батьків; придбання музичного інструменту без надання доказів, що придбання інструменту, спрямовано на розвиток здібностей дитини і не є способом забезпечення дозвілля; оздоблення кімнати дитини та придбання меблів (постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 201/15248/16-ц; від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19);
- придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя (постанови Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 484/2230/; від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19);
- витрати на ремонт технічних пристроїв, на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів, оскільки такі витрати охоплюються розміром аліментів, що стягуються з одного з батьків на утримання дитини (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 545/3115/19);
В такій категорії справ особливу увагу слід приділяти збору доказової бази. Як вбачається із наведених прикладів із судової практики, одні й ті самі витрати в різних справах визнавалися або не визнавалися додатковими витратами на утримання дитини. Для отримання позитивного рішення потрібно надати докази того, що витрати були зумовлені саме особливими обставинами, а не просто були здійсненні за бажанням одного з батьків або через те, що такі витрати спрямовані на забезпечення звичного способу життя дітей. Також позивач повинен довести, що саме він поніс такі витрати та їх розмір.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо) (постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 320/383/19).
В ході вебінару було наголошено, що на відміну від аліментів, додаткові витрати на утримання дитини стягуються в твердій грошовій сумі.
Що стосується розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину, то як визначено ч. 2 ст. 185 Сімейного кодексу України, в разі спору він визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (наприклад, наявність на утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, дружини/чоловіка, інших членів сім’ї, наявність нерухомого майна).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Лектор звернула увагу, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання) (див. постанову Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 521/2016/16-ц).
Також в ході заходу йшла мова про процесуальні особливості справ про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, до яких, зокрема належать: альтернативна підсудність, звільнення від сплати судового збору, можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Загалом справи про стягнення додаткових витрат на утримання дитини потребують індивідуального підходу, адже в кожній конкретні ситуації потрібно визначити чи витрати, понесені на утримання дитини, зумовлені саме особливими обставинами. Також особливої уваги потребує доказова база, оскільки на позивача покладається обов’язок довести, що такі додаткові витрати існують, вони викликані саме особливими обставинами та не повинні покриватися за рахунок аліментів. Потрібно враховувати, що судова практика з вирішення такого роду спорів не є усталеною. Зміна підходів до вирішення справ про стягнення додаткових витрат зумовлюється зміною реалій життя, зокрема, запровадженням карантинних обмежень, дистанційного навчання, воєнного стану тощо.