Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Правові аспекти розгляду спортивних спорів”, Гніздовська Ганна, адвокат, кандидат юридичних наук, член Апеляційної комісії Національного антидопінгового центру України, розповіла про поняття, види та ознаки спортивних спорів.
Спортивний спір – це різні за змістом неврегульовані розбіжності суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, які виникають щодо прав та обов’язків у сфері спортивних відносин, передані на розгляд органам з вирішення з вирішення спортивних спорів.
Ознаки спортивних спорів:
- Суб’єктний склад – особливі суб’єкти: спортсмен, тренер, спортивна школа, фізкультурно-спортивне об’єднання.
- Норми що застосовуються – норми різних галузей права та норми різного рівня: нормативні документи спортивних федерацій, клубів, інших фізкультурно-спортивних об’єднань, національні закони та підзаконні нормативно-правові акти
- Вимоги до спеціалізації арбітрів (суддів) – арбітри (судді) повинні мати спеціальні знання з певного або кількох схожих видів спорту (вузька спеціалізація)
- Стислі строки розгляду спортивних спорів – особливо щодо спорів, які витікають зі спортивних змагань (як правило, 45-60 днів).
Види спортивних зборів:
- Змагальні – це спори, які витікають із проведення спортивних змагань, предметом яких є права та обов’язки суб’єктів спору, пов’язані з підготовкою, проведенням конкретного змагання та підведенням їх результатів, що розглядають уповноваженими органами у найкоротші строки:
- на етапі подачі заявки (пов’язані з правом на участь у змаганнях, з відхиленням заявки тощо);
- На етапі проведення змагань ( пов’язані з використанням екіпірування, з порушенням антидопінгових правил тощо)
- На етапі підведення результатів (пов’язані з порушеннями при підрахунках очках)
- Інші (незмагальні)
- Спори пов’язані з членством в спортивних федераціях
- Допінгові спори ( порушення антидопінгових правил поза змаганнями)
- Дисциплінарні спори (порушення кодексу поведінки)
- Етичні спори (неетичні висловлювання)
- Контрактні або цивільно-правові (порушення контракту з федерацією, спонсорських контрактів)
Учасникам спортивних відносин не можна звертатися для вирішення спорів між собою в суди загальної юрисдикції. Можна використовувати відповідні органи спортивної юрисдикції.
Загальна тактика захисту в спортивних спорах:
- Визначити:
- вид спорту та спірні правовідносини
- який орган/органи розглядатимуть спір
- до якого органу подається апеляція
- документи, якими слід керуватися (Всесвітній антидопінговий кодекс ВАДА, Антидопінгові правила Міжнародної федерації гімнастики)
- можливу санкцію
- ступінь вини спортсмена/особи, що притягується до відповідальності (якщо спірні правовідносини передбачають її встановлення)
- наявність, відсутність доказів
- обставини, які впливають на розмір санкції
- Перевірити повноваження (н., ФЛАУ повноваження підтверджуються лише довіреністю).