Питання дотримання процедури, визначеної кримінальним процесуальним законодавством України, під час затримання особи висвітлила заступник голови ККС ВС Наталія Антонюк.
Про це повідомляє Судова влада.
Вона навела ключові правові позиції ККС ВС, які стосуються окремих аспектів затримання особи. Серед проблемних питань, на які звернула увагу лекторка, – визначення «уповноважених службових осіб» на затримання особи за ст. 208 КПК України; затримання та особистий обшук особи до внесення відомостей у ЄРДР; час фактичного затримання особи та складання протоколу затримання; відсутність протоколу затримання; затримання особи за відсутності захисника; допустимість доказів, отриманих під час затримання.
Зокрема, доповідачка вказала на висновки, викладені в постанові ККС ВС від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к. У цій справі постало питання щодо того, чи є сама собою відсутність протоколу затримання, спізніле його складання або зазначення неправильного часу затримання у такому протоколі в разі фактичного затримання особи достатньою підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих у ході особистого обшуку фактично затриманої особи, якщо факт і обставини затримання доведені іншими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що факт затримання особи може встановлюватися не лише протоколом затримання, але й іншими доказами, а відомості, зазначені у протоколі, можуть бути спростовані або, навпаки, підтверджені іншими доказами.
Стосовно допустимості доказів, отриманих під час затримання, Наталія Антонюк навела постанову ККС ВС від 9 липня 2024 року у справі № 678/428/23. У ній Верховний Суд констатував, що сам факт відсутності протоколу про затримання особи в матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість усіх отриманих пізніше доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.