Про контрольовані іноземні компанії: податкові зобов’язання та судова практика розповіла доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками податкові зобов’язання та судову практику щодо контрольованих іноземних компаній, а саме:
- 1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати?
- 2. Критерії визнання компанії контрольованою.
- 3. Зобов’язання та звітність щодо КІК.
- 4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК.
- 5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК.
- 6. Підводні камені подання звітності по КІК.
- 7. Оподаткування прибутку КІК.
- 8. Звільнення від оподаткування КІК.
- 9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК.
- 10. Висновки.
У рамках характеристики контрольованих іноземних компаній акцентовано на наступному:
1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати?
Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або на території, яка перебуває під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України (ст. 39-2.1.1 ПКУ).
КІК — саме юридична особа. Якщо за кордоном створено аналог ФОП без статусу юридичної особи — це не КІК.
Початок дії правил КІК: Норми статті 39-2 Податкового кодексу України почали застосовуватися з 01 січня 2022 року.
2. Критерії визнання компанії контрольованою
2.1. Частка володіння (п. 39-2.1.2 ПКУ)
Іноземна компанія або утворення без статусу юридичної особи визнається КІК, якщо резидент України:
- володіє більше ніж 50%;
- володіє більше ніж 10%, якщо кілька резидентів України сукупно володіють 50% і більше;
- володіє часткою та разом з пов’язаними особами здійснює контроль.
Юридичний власник — це особа, зазначена в корпоративних реєстрах або статутних документах як акціонер чи бенефіціар.
2.2. Фактичний контроль (ст. 39-2.1.6 ПКУ)
Фактичний контроль існує, якщо особа незалежно від формального оформлення може впливати на:
- укладення угод;
- розпорядження активами і прибутком;
- припинення діяльності компанії.
Ознаки фактичного контролю, зокрема:
- надання обов’язкових вказівок органам управління;
- ведення переговорів щодо суттєвих правочинів;
- довіреність на значні правочини строком понад 1 рік;
- контроль банківських рахунків;
- зазначення особи як бенефіціара при відкритті рахунків.
Виключення:
Директори, адвокати, аудитори, трастові керуючі не визнаються контролерами, якщо діють у межах професійних стандартів. Але якщо вони виконують обов’язкові вказівки фізособи — контроль вважається за цією фізособою.
Обов’язок доказування фактичного контролю покладається на податковий орган .
3. Зобов’язання та звітність щодо КІК
3.1. Повідомлення про КІК
Резидент зобов’язаний протягом 60 днів повідомити ДПС про:
- набуття частки / початок фактичного контролю;
- відчуження частки / припинення контролю.
Повідомлення подається:
- в електронній формі;
- через електронний кабінет ДПС;
- окремо по кожній КІК.
Не подається щодо компаній, якими володіли станом на 31.12.2021 — позиція підтверджена ІПК №2142/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 31.05.2021.
3.2. Річний звіт про КІК
Подання одночасно з річною декларацією:
- фізичні особи — до 1 травня;
- юридичні особи — протягом 60 днів після завершення року.
Звіт подається за кожну КІК окремо за формою, затвердженою наказом Мінфіну №254 від 25.08.2024.
3.3. Повна та скорочена форма
Якщо неможливо вчасно підготувати фінзвітність:
- подається скорочена форма;
- повний звіт — до кінця наступного року без штрафів при поданні уточнюючої декларації.
4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК
Неподання повідомлення — штраф 300 прожиткових мінімумів за кожну КІК (п. 120.7 ПКУ).
Станом на 2026 рік: 3328 грн × 300 = 998 400 грн за кожний факт.
5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК
Постанова Третього ААС у справі №280/3288/24 від 16.10.2024:
- Фізособа виїхала до Німеччини, отримала тимчасовий захист;
- Оскаржувала обов’язок подавати КІК-звітність.
Висновок суду:
- Тимчасовий захист та перебування понад 183 дні не змінюють податкове резидентство України;
- Обов’язок звітування по КІК зберігається.
6. Підводні камені подання звітності по КІК
Постанова Восьмого ААС у справі №140/717/25 від 02.07.2025:
- Естонська компанія, директор — українець;
- Управління здійснювалось з України;
- Не зареєстровано постійне представництво.
Висновки суду:
- КІК-звітність стала підставою для перевірки;
- Контроль КІК не виключає наявності ПП;
- Управління з України = ризик штрафів і донарахувань.
7. Оподаткування прибутку КІК
Об’єкт оподаткування — частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці контролера (пп. 39-2.2.2 ПКУ).
Скоригований прибуток:
- прибуток до оподаткування;
- перераховується в гривню за середньозваженим курсом НБУ.
Ставки:
- 18% ПДФО + 1,5% військовий збір;
- дивіденди від КІК — 9% + 1,5%
Податки, сплачені за кордоном, зараховуються.
8. Звільнення від оподаткування КІК
Звільнення можливе при одночасному виконанні:
- Наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування або обмін інформацією;
- Виконання однієї з умов:
- ефективна ставка ≥ 13%;
- пасивні доходи ≤ 50%;
- сукупний дохід КІК ≤ 2 млн євро;
- КІК — публічна компанія.
Додатково:
- благодійні компанії;
- безвідкличні дискреційні трасти — до моменту отримання доходів бенефіціарами.
9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК
Постанова П’ятого ААС у справі №400/2227/24 від 27.11.2024:
- Проценти виплачено компанії-нерезиденту з Кіпру;
- Застосовано пільгову ставку 2%.
Позиція суду:
- Отримувач не є бенефіціарним власником;
- Пільга не застосовується;
- Податок — 15%.
Посилання на практику ВС: №804/4659/15, №826/10189/18, №540/726/20.
10. Висновки
- Звітність по КІК — обов’язок, а не право.
- Фактичний контроль важливіший за формальний.
- Подання звіту не означає автоматичне звільнення від податку.
- Санкції реальні й значні — до сотень тисяч гривень.
- Структуру бізнесу потрібно періодично переглядати, бо статус КІК може змінюватися з часом.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.