Дарина Кравчук, доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Актуальні питання відшкодування упущеної вигоди».
З аналізу норм ЦК України та ГК України упущеною вигодою є власне неодержаний, втрачений дохід.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) Постанові від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18 зазначив, що упущена вигода – це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб’єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
В огляді судової практики лектор проаналізувала мотиви, якими керується Суд у випадках задоволення вимог позивачів про стягнення упущеної вигоди:
- Рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі № 914/2124/19
Мотиви, із яких виходив Суд:
Позивач мав виправдані очікування на отримання доходу від передачі майна в найм протягом дії договору оренди.
Суд дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірних дій відповідача, які призвели до заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.
Позивач не мав можливості отримувати дохід від передачі майна в оренду, незважаючи на те, що ним було укладено договір оренди.
- Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/4020/22
Мотиви, із яких виходив Суд:
Поведінка відповідача щодо знаходження у спірних приміщеннях, належних позивачу, без наявних на це правових підстав, використання їх безоплатно для своєї діяльності, а також не звільнення при цьому, є протиправною.
Перебування відповідача у вказаних приміщеннях позивача, тобто використання їх у своїй діяльності, позбавило останнього можливості отримати дохід від здачі цих приміщень.
Позивач вживав заходів щодо укладення з відповідачем договору оренди, проте враховуючи розбіжності в даних щодо площ спірних приміщень, зайнятих відповідачем, останній продовжував безоплатно використовувати у своїй діяльності майно позивача.
Дарина Кравчук звернула увагу також на судові рішення, у яких суди відмовляли у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди та мотиви, якими вони при цьому керувалися:
- Постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 6 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18
Мотиви, із яких виходив Суд:
Вказані розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, позивачем не враховано витрати на надання вказаних послуг.
- Постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 25 червня 2019 року у справі № 910/422/18
Мотиви, із яких виходив Суд:
Неодержання кредитором очікуваних доходів як наслідок недбалої поведінки самого кредитора. Позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками; позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання, що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди.
- Рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2022 року у справі № 914/2725/21
Мотиви, із яких виходив Суд:
Позивачем не доведено як обставину неправомірної поведінки відповідача, так і реальної можливості отримання визначених ним доходів внаслідок такої поведінки відповідача, не підтверджено, що ним вжито всіх заходів, спрямованих на дійсне одержання таких доходів.
Розглядаючи питання доведення упущеної вигоди, лектор зауважила, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
- 1) протиправної поведінки особи (боржника);
- 2) збитків, заподіяних такою особою;
- 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи та збитками;
- 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Такий висновок зроблено у Постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
Ключовими критеріями, якими слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є:
- звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);
- розумність витрат;
- компенсаційність відшкодування збитків (Постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7511/20).