У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Актуальні питання відшкодування упущеної вигоди», який провела для колег Дарина Кравчук, доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ.
Проаналізувавши нормативно-правову базу, лектор відзначила, що ГК та ЦК України упущеною вигодою розглядають власне неодержаний та втрачений дохід.
Визначення упущеної вигоди також мітиться в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме це доход або прибуток, який міг би одержати суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) Постанові від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18 зазначив, що упущена вигода – це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб’єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Дарина Кравчук відзначила ключові моменти щодо відшкодування упущеної вигоди:
1. Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.
2. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:
- • протиправної поведінки особи (боржника);
- • збитків, заподіяних такою особою;
- • причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи та збитками;
- • вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
3. Існують три ключові критерії, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди:
- звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);
- розумність витрат;
- компенсаційність відшкодування збитків
4. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов’язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
5. ЄСПЛ зазвичай відхиляє задоволення вимоги про відшкодування упущеної вигоди, мотивуючи своє рішення відсутністю причинно-наслідкового зв’язку і спекулятивністю вимоги.
6. Загальний порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації затверджено постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 326.
7. Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється за Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Мінекономіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 р. № 3904/1223.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.