АДВОКАТУРА, НОВИНИ, ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

Про негласні слідчі (розшукові) дії. Вступ – Яна Тализіна

Про негласні слідчі (розшукові) дії розповіла тьютор проєкту HELP «Освіта в галузі прав людини для юристів» Ради Європи, автор тренінгових курсів і тренер Тренінгового центру прокурорів України Яна Тализіна під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками негласні слідчі (розшукові) дії, а саме:

1. Види негласних слідчих (розшукових) дій та їх розмежування.

  • 1.1. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст. 263 КПК) VSзняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК).
  • 1.2. Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК) VSаудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК)VS спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК).
  • 1.3. Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК) VS огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК).
  • 1.4. Новели установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) (ст. 268 КПК).
  • 1.5. Цілі та особливості проведення обстеження публічно недоступних місць (ст. 267 КПК).
  • 1.6. Процесуальні нюанси контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК) та виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК).

2. Особливості проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді. Практика Верховного Суду.

3. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх місце в КПК.

4. Способи залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

У рамках характеристики негласних слідчих (розшукових) дій акцентовано на наступному:

1. Види негласних слідчих (розшукових) дій та їх розмежування

Негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД) — це різновид слідчих дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, крім випадків, передбачених КПК. 

Проведення НСРД здійснюється:

  • слідчим;
  • або за його дорученням оперативними підрозділами (поліції, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, прикордонної служби тощо). 

Результати НСРД оформлюються протоколом, до якого додаються:

  • стенограми;
  • аудіо- та відеозаписи;
  • фототаблиці;
  • носії комп’ютерної інформації;
  • схеми, зліпки та інші матеріали. 

1.1. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст.263 КПК) VS зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст.264 КПК)

Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст.263 КПК) — це негласне отримання та фіксація інформації, яка передається каналами зв’язку. 

До такої інформації належать:

  • телефонні розмови;
  • SMS, MMS;
  • дані про ІМЕІ;
  • IP-адреси;
  • використання застосунків;
  • відвідані сайти. 

Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст.264 КПК): полягає у негласному отриманні інформації з комп’ютерних або інформаційних систем.

Особливість: не потребує дозволу слідчого судді отримання інформації з систем, доступ до яких не обмежений власником або не потребує подолання логічного захисту. 

Розмежування:

  • Ст.263 КПК — інформація передається каналами зв’язку; перехоплення комунікацій.
  • Ст.264 КПК — Інформація зберігається у системі; доступ до комп’ютерної системи.

1.2. Аудіо-, відеоконтроль особи VS аудіо-, відеоконтроль місця VS спостереження

Аудіо-, відеоконтроль особи (ст.260 КПК) — це втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома особи для фіксації:

  • розмов;
  • рухів;
  • дій особи. 

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 10.10.2019 (справа №593/1248/16-к): аудіо- та відеоконтроль особи є втручанням у приватне спілкування і проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. 

Аудіо-, відеоконтроль місця (ст.270 КПК): фіксація інформації у певному місці за допомогою технічних засобів.

Спостереження за особою, річчю або місцем (ст.269 КПК) — це візуальне спостереження з метою фіксації:

  • пересування особи;
  • її контактів;
  • подій у певному місці. 

Може проводитись:

  • без технічних засобів;
  • із застосуванням спеціальних засобів спостереження. 

1.3. Накладення арешту на кореспонденцію VS огляд і виїмка кореспонденції

Накладення арешту на кореспонденцію (ст.261 КПК) — це заборона доставлення чи вручення кореспонденції з метою подальшого контролю. 

Огляд і виїмка кореспонденції (ст.262 КПК) передбачає:

  • огляд;
  • виїмку;
  • копіювання;
  • нанесення спеціальних позначок;
  • заміну небезпечних речей;
  • встановлення технічних засобів контролю. 

1.4. Новели встановлення місцезнаходження радіообладнання (ст.268 КПК)

Це НСРД, спрямована на визначення місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Особливість: може застосовуватися навіть у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків або нетяжких злочинів. 

1.5. Цілі та особливості обстеження публічно недоступних місць (ст.267 КПК)

Обстеження проводиться шляхом таємного проникнення до:

  • житла;
  • іншого володіння;
  • публічно недоступного місця. 

Публічно недоступне місце — це місце, до якого неможливо потрапити без згоди власника або користувача. 

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 14.09.2023 (справа №521/18533/15-к): для визначення втручання у приватне життя застосовується критерій «розумного очікування конфіденційності». 

1.6. Контроль за вчиненням злочину та виконання спеціального завдання

Контроль за вчиненням злочину (ст.271 КПК) полягає у контролі за переміщенням або передачею предметів для:

  • виявлення злочину;
  • фіксації протиправних дій. 

Форми:

  • контрольована поставка;
  • оперативна закупка;
  • спеціальний слідчий експеримент;
  • імітування обстановки злочину. 

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 14.10.2024 (справа №303/1425/18): неправильне визначення виду контролю за вчиненням злочину не впливає на допустимість доказів, якщо фактично була проведена інша форма НСРД. 

Виконання спеціального завдання (ст.272 КПК) полягає у введенні особи під прикриттям до організованої групи для отримання інформації про:

  • структуру групи;
  • методи злочинної діяльності;
  • учасників. 

Проводиться на підставі:

  • постанови слідчого (погодженої з керівником органу);
  • або постанови прокурора. 

2. Проведення НСРД до ухвали слідчого судді

За ст.  250 КПК НСРД можуть проводитись до отримання ухвали слідчого судді лише у виняткових невідкладних випадках:

  • для врятування життя;
  • для запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину. 

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 10.10.2019 (справа №593/1248/16-к) — проведення НСРД без ухвали суду без підстав, передбачених ст.250 КПК, робить докази недопустимими. 
  • Постанова ККС ВС від 26.11.2019 (справа №523/15896/15-к) — у невідкладних випадках НСРД можуть розпочинатися за постановою прокурора, але він зобов’язаний невідкладно звернутися до слідчого судді. 

3. Засоби проведення НСРД

Під час НСРД можуть використовуватися:

  • технічні засоби фіксації;
  • імітаційні засоби;
  • спеціальні технічні засоби. 

Результати фіксуються:

  • протоколом;
  • аудіо-, відеозаписами;
  • фототаблицями;
  • електронними носіями. 

4. Способи залучення осіб до проведення НСРД

Слідчий має право:

  • використовувати інформацію від осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво;
  • залучати таких осіб до проведення НСРД. 

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 14.01.2025 (справа №303/7389/23) — конфіденційне співробітництво не є окремим видом НСРД, а лише засобом їх проведення. 
  • Постанова ККС ВС від 12.05.2021 (справа №750/10362/17) — залучати осіб до НСРД можуть як слідчий, так і прокурор. 
  • Постанова ККС ВС від 06.12.2022 (справа №991/3921/20) — до проведення НСРД можуть залучатися інші особи, і закон не вимагає від них допуску до державної таємниці. 

Водночас заборонено залучати до конфіденційного співробітництва:

  • адвокатів;
  • нотаріусів;
  • лікарів;
  • священнослужителів;
  • журналістів, якщо це призводить до розкриття професійної таємниці. 

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: