Після переміщення військовослужбовця на нове місце служби до військової частини кадровий (стройовий) підрозділ цієї частини проводить перевірку вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та складає відповідний висновок.
20 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційні скарги військової частини Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі No 820/2720/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, військової частини Національної гвардії України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України про визнання незаконними та протиправними дій військової частини та рішення Національної гвардії України щодо позбавлення його статусу учасника бойових дій; визнати незаконним та протиправним дії військової частини щодо не нарахування під час проходження військової служби з червня 2015 року по грудень 2015 року надбавки за вислугу років в розмірі 10%; визнання незаконними та протиправними дій військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо утримання із горошкового забезпечення військового збору на протязі проходження військової служби з 09.09.2015 року по 22.04.2016 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом командира військової частини Національної Гвардії України від 09.06.2015 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На момент видання наказу вислуга років складала 1 рік 11 місяців 04 дні.
Наказом командира військової частини Національної Гвардії України від 22.04.2016 позивача, переміщеного наказом командувача Національної Гвардії
України від 15.04.2015 в розпорядження командира іншої військової частини,
звільнено у запас.
Нарахування та виплата надбавки за вислугу років здійснювалася з лютого 2016 року з місяця отримання особової справи та підтвердження наявності відповідної вислуги.
Позивачеві було надано статус «учасника бойових дій», що підтверджується копією посвідчення від 23.12.2015.
Рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України з питань
розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій від 12.04.2017 позивача позбавлено статусу «учасника бойових дій» внаслідок скоєння тяжкого злочину під час участі в АТО.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено частково.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо не нарахування під час
проходження військової служби ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 10%, утримання із грошового забезпечення військового збору в період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції та позбавлення його статусу учасника бойових дій.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» від 20.08.2014 No 413 однією з підстав позбавлення статусу учасника бойових дій є наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
Рішення про позбавлення статусу приймається відповідною комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в тому числі у Національній гвардії.
Підставою для позбавлення позивача вказаного статусу є вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2015 у справі No 1-кп/638/752/15, яким його визнано винним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частини першої статті 263 Кримінального Кодексу України (далі – КК України), під час участі в АТО.
Вирок суду не містить жодних посилань на те, що дії, визначені статті 263 КК України вчинені позивачем саме у період його участі в антитерористичній операції.
Довідками т.в.о. командира військової частини Східного оперативно-
територіального об’єднання Національної гвардії України від 22.04.2016 та додатком до документів, надісланих на особовий склад військової частини НОМЕР_2 для встановлення статусу учасника бойових дій підтверджено періоди участі позивача в антитерористичній операції з 10.06.2015 по 06.11.2015, 04.09.2015 по 15.09.2015, з 30.09.2015 по 22.04.2016.
Отже, злочин, за який позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності, не був вчинений ним в період участі в антитерористичній операції.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України від 12.04.2017 щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Що стосується питання нарахування позивачу надбавки за вислугу років, то проаналізувавши частину шосту статті 21 Закону України від 13.03.2014 No 876-VII «Про Національну гвардію України», п.п. 7.1.,7.13-7.14, 38.9, 38.10, 38.11 наказу
Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» від 04.07.2014 No 638, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що після переміщення військовослужбовця на нове місце служби до військової частини кадровим (стройовим) підрозділом цієї частини проводиться перевірка вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та складається відповідний висновок.
Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що після переміщення
позивача на службу до іншої військової частини, кадровим (стройовим) підрозділом цієї військової частини перевірка вислуги років ОСОБА_1 не проводилась.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками судів про задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій військової частини Національної гвардії України щодо не нарахування під час
проходження військової служби ОСОБА_1 з червня 2015 – по грудень 2015 року
надбавки за вислугу років в розмірі 10% та зобов’язання нарахувати її і виплатити за період з червня по грудень 2015 року.
Вирішуючи питання в частині утримання із грошового забезпечення позивача у період червень 2015 року травень 2016 року військового збору у розмірі 1,5 %
колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на положення пункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України (введеного в дію з 09.09.2015 Законом України від 18.06.2015 року No 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції»), виходячи із змісту якого доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.09.2015 року на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі No 820/2720/17 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105358894