Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін виступив на форумі з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза з доповіддю «Окремі питання оскарження вироків у провадженнях, судовий розгляд у яких здійснювався за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК, у кримінальних провадженнях щодо проступків та на підставі угод».
Про це повідомляє Судова влада.
Сергій Фомін розповів про особливості оскарження вироків, ухвалених у скороченому порядку відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Він звернув увагу на ухвалену 16 вересня 2024 року постанову об’єднаної палати ККС ВС у справі № 444/870/22 і на викладений у ній правовий висновок, згідно з яким часткове заперечення винуватості у вчиненні окремого епізоду кримінального правопорушення чи невизнання цивільного позову не позбавляє суд права застосувати процедуру, передбачену ч. 3 ст. 349 КПК України. В такому разі суд може не досліджувати докази стосовно неоспорюваних обставин і провести розгляд у загальному порядку лише щодо оспорюваних. Водночас обов’язком суду залишається встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України.
Суддя зупинився й на проблемі непослідовної позиції прокурорів, які, погоджуючись з обвинувальним актом та зазначеними в ньому обставинами, що пом’якшують покарання, згодом в апеляції намагаються їх оспорювати. Такий підхід, на думку доповідача, є неприпустимим. Показовим у цьому контексті став висновок Верховного Суду у постанові ККС ВС від 14 травня 2025 року у справі № 202/13244/23, де Суд констатував, що апеляційний суд безпідставно не врахував щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які були враховані судом першої інстанції і не оспорювалися прокурором. Верховний Суд зазначив, що обставини, які не оспорювалися сторонами під час судового розгляду, не можуть бути оспорені в апеляційному порядку.
Окремий блок доповіді був присвячений питанням вироків на підставі угод. Суддя наголосив, що укладення угоди про примирення у «двооб’єктних» кримінальних правопорушеннях є допустимим, адже закон не містить жодної заборони. Цю позицію підтверджує постанова ККС ВС від 26 червня 2025 року у справі № 675/1502/24, в якій суд визнав безпідставними доводи прокурора про неможливість укладання угоди про примирення в подібних справах. Було наголошено: ст. 469 КПК України визначає коло проваджень, де допускається укладення угоди про примирення, встановлюючи лише один виняток щодо уповноважених осіб юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження. Жодних інших обмежень закон не передбачає.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.